top of page

ПРОПОВІДЬ НА ВСЕКАНАДСЬКОМУ КОНГРЕСІ УКРАЇНЦІВ

Проповіді, промови
XII

Дорогі Браття і Сестри!

Величавий релігійний Всеканадський Конґрес Українців в Едмонтоні, спонукує нас до глибшої духовної призадуми і застанови. Переживаємо небуденні дні, не лише кожний особисто і окремо, але і всі разом і увесь наш нарід. Розпочинаємо торжественною Святою Літургією, яка надає Конґресові не лише особливу ціху, але і глибокий зміст.

Сам Конґрес то є зосередження думки після пережитого періоду і застановою перед новими завданнями. Він згущує і збирає думки над минулим і вибирає з нього те, що сприяє в житті і творчости не лише канадського українця, але і для усеї Католицької Української Церкви, що останеться на століття. Та самим осередком в житті кожної людини, а так само і кожного поважного українця, що цінить життя і знає його вагу, — є Церква і відправлювана в ній Свята Літургія. Людина росте з своїми плянами і думками, чим вищі вони і благородніші, тим достойніша і вища особа. А вже ж хвилини, які переживаємо, належать:

1) до найвищих злетів,

2) до найсвяточніших переживань,

3) до найконечніших дібр.

1. Людина жив на те, щоби свого Сотворителя, добродія пізнала і Йому честь і поклін віддавала. Тим вона підноситься до небесних висот. Одначе безбожництво є безпосереднім протиставленням цьому і запереченням Бога. І тому наше богослуження є засвідченням нашої живої віри в Бога, в Христа, і віри українського народу, який тут представляємо.

Ми складаємо нашу з глибин серця пливучу подяку Господеві за всі блага одержані впродовж тисячоліт для усього народу і усеї Церкви, для всіх разом і кожного зокрема, що наш нарід не зник з лиця землі в часах мандрівки народів по наших землях, в часах монгольської навали, в часі наїздів і окупацій, пошестей, нещасть і катаклізмів.

Ми голосно і прилюдно благаємо прощення за всі наші прогріхи, зневаги, недостачі і недоліки, якщо ми їх свідомо і несвідомо поповнили, за наші незгодини, свари, розʼєднання і невдячности, хоч ми завжди хотіли і хочемо остати вірними синами Христової Церкви під проводом видимого Голови Папи Римського.

Ми благаємо помочі, милосердя і опіки над нами на майбутно, бо ми її так дуже потребуємо. Часи грізні і люті, а ми розбиті і висилені і ще слабші тепер як були колинебудь, щоби вийти побідними з тих заверюх і бур. «На тя, Господи, уповах» — і коли ми з Христом, то нічого нам не страшне «аз всьм з вами і никтоже на ви».

2. Свята Літургія, то найсвяточніша хвилина в житті нашого народу, у цілій його історії, в часі його існування і діяння. Наш нарід зачинав завжди молитвою кожний ранок і кінчав нею кожний вечір. В неділі і свята йшов на Службу Божу до церкви і кожне важне своє діло зачинав Службою Божою. З Христом він родився — з Христом жив і з Христом вмирав.

Перенесімся на хвилину з активних почитателів Христа Бога на обсерваторів і глядачів. На екрані пересувається наша історія. Коли Христос взяв хліб і вино, сказав святочно — це тіло, що за вас віддається і кров, що за вас проливається. — Іншими словами, це жертва за гріхи людські і додав — це творіть на мій спомин. По своєму воскресінню сам Христос творив це в Емаус і певно більше разів. Це саме робили апостоли. Найбільше наглядним речником є тут св. Павло, який отверта заявляє: «що прийняв я від Господа, те передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і віддавши хвалу, переломив і сказав: це є моє тіло, яке за вас дається. Це робіть на мій спомин! Так само і чашу по вечері, кажучи: Ця чаша новий завіт у моїй крові. Це чиніть кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб і пити цю чашу, будете звіщати смерть Господа. аж доки він не прийде» (1 Кор. 11,23-26). Апостоли розійшлися по цілому світі і всюди правили Святу Літургію. І от святий Андрей перейшов Малу Азію, дійшов до Синопи і переїхав через Черне море до Херсону. В Малій Азії апостолували й інші Апостоли, св. Петро, св. Павло. Св. Павло проповідував у Греції, а його учні приходили також над північне побережжя Чорного моря, яке засіяли греки своїми колоніями. З ними торгували і дружили скити і переймали від них також християнство. В Босфорському Царстві над Чорним морем цвіла також християнська віра, звідси вона перейшла до Тьмутороканської Руси. Прийшов на вигнання і папа Климентій і пізніше папа Мартин І. Зразу Христова наука поширювалась покрийому, а згодом явно, бо Босфорське Царство дало свободу християнству ще перед Константином. Ви бачите по деяких містах, а навіть деяких селах вірних, пресвитерів і єпископів. Переходять кочовики притихає Служба Божа, але опісля вертають з очеретів і анову вона продовжується і приноситься. Всюди, де с громади, будують церкви і приводять священика. В городах величаві храми, по селах скромні деревляні. І хрестять і сповідають і несуть Святе Напуття і проповідують і правлять Служби Божі. Глядіть, як кожний вірний несе останній гріш, ціле своє майно, як жертву, як вони вбираються до церкви, і старші, і дівчата, і хлопці в кращу одежу і квіти. Чи не бачите в цьому їх глибокої віри? Як дбають про просфору, як вчать в школах, видають церковні книги. Коли йде священик з Св. Дарами, як вони клякають чи в сніг чи в болото! В кого ви побачите таку глибоку віру і пошану для Господа Бога. Яке зворушливе каяння на смертному ложі. Скільки в тому покріплення, очищення совісти, спокою і радости. Церква і Служба Божа відривали наш нарід від землі і світу і підносили до Бога. І малого і великого, і багатого і вбогого, і неграмотного і вченого. Наша Служба Божа найкраща і ми не потребуємо її поправляти.

3. Не диво тому, що Служба Божа є найконечнішим добром для українського народу. Вона є цілющим джерелом, що ублагороднює душу очищує від вини і освячує і піддержує в горю. Вона дає надхнення до світлої творчости і високого лету і оптимізму. Чи ж це мало би пропасти нині і його місце зайняти безбожництво з своєю руїною душі. Ніколи! «Кожний, хто ісповість мене перед людьми і я визнаю його перед моїм Отцем небесним» (Мт. 10,32). Церква і Служба Божа — це джерело невмірущої сили народу. «Хто їсть моє тіло і пʼє мою кров, житиме во віки».

Амінь.

герб Йосиф Сліпий

ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ

Сайт створений виключно для поширення спадщини Йосифа Сліпого.

Він не має комерційної мети та не спрямований на отримання прибутку.

bottom of page