ПРОПОВІДЬ В СОБОРІ СВЯТОЇ СОФІЇ НА ЙОРДАН

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

В йорданському тропарі співаємо: « Во Йордані крещающуся Тебі, Господи, Тройческоє явися поклоненіє...». Явився Отець, Син і Дуж Святий — Пресвята Трійця, яка є від початку. Це найбільша подія на кулі земській!

Господь Бог — це розум і воля. Ви чули слова Св. Письма: « Сотворім чоловіка на наш образ і подобу » (Бут. 1,26). Найважніще, що людина має — це душа, мозок, розум і воля. Розум і волю має так само Бог, бо без них Він не міг би бути свідомою і розумною істотою. Він, застановляючися над собою, над своєю величчю і безмежністю, пізнає себе й творить поняття — так, як ми творимо собі поняття про церкву чи людину — які вони є. Так само в Бога постає поняття — Друга Особа Божа, Бог-Слово, по-грецькому Логос. Коли Вони пізнають себе, будиться в них любов — Святий Дух. Так ми по-людському пояснюємо Пресвяту Трійцю, яка є споконвіку. Не може бути насамперед Отець, потім Син, а пізніше Дух Святий, тому, що в Бога ніколи не було, але все є споконвіку. Це лише логічно ми приймаємо порядок, що є Отець, Син і Дух Святий.

Мої Дорогі! Ми своїм розумом не можемо, як слід представити: безмежність, нескінченість, любов, пізнання, порядок, справедливість і велике милосердя; але все найвище, найкраще і наймогутніше, що можемо собі подумати і представити — це є в Бозі.

Щоб дати Вам лиш слабенький образ того, представте собі, що до нині астрономи начислили вже сто мільярдів звізд! Яка величезна мусить бути сила в Бога, що Він такі речі створив — а скільки є ще того, чого ми ще не знаємо!? Ми дійшли до того, що є стільки звізд різними інструментами і приладдями. Ми дійшли вже, слава Богу, до того, щоб поїхати на місяць! Може вдасться поїхати ще й на другу планету, на Марс, щоб побачити, подивитися і поширити своє знання. Та представте собі сто мільярдів тих звізд! Хто може поняти, яка то сила мусить бути?!Їх колись не було. Світ не є такий, щоб став і стояв, але він нині такий, потім міняється і завтра ця людина, що була, гине і приходить друга, а каміння розсипалося і перестає існувати; все те нині є, а завтра може не бути.

І ось Друга Особа Божа приходить на землю, щоб спасти людський рід. Він сходить на землю, щоб відкупити нас тому, що перші люди провинилися і треба їх двигнути з упадку і піднести знову до величі, до безпосереднього оглядання Бога, якого кожна праведна душа по смерти бачить.

Друга Особа Божа, як було постановлено, сходить на землю, як звичайний чоловік. Коли 30 літ скінчилося Ісусові в Назареті, Він прощається з Матірʼю Божою — каже передання, що св. Йосифа вже не було, бо нема згадки вже про нього — і йде заглиблений у своїх думках до Йордану. Чому? Бо там вже пів року виступав св. Іван Хреститель з проповіддю, що ось іде Той, який спасе світ, якому я не є гідний навіть відвʼязати ходаків. Христос прямує на Йордан і починає відкуплення від покаяння. Він взяв на себе гріхи світу, бо своїх не мав жодних. Він взяв на себе ті гріхи, щоб за них заплатити і спокутувати перед Господом Богом. Кожний каянник сходить до Йордану, там, де він найплитший, і св. Іван поливає по голові воду, а каянник признає свої гріхи. Приходить Ісус на чергу, а Іван каже: я не гідний Тебе хрестити — Ти повинен мене, а не я Тебе. А тоді сказав йому Христос: лиши то тепер — треба сповнити. І він сповнив. Після такого великого упокорення себе і такої скромности чути голос з неба: це Син мій возлюблений, в якому моє уподобання. Якщо то в Син, значить, говорить Отець, а над ними появився Дух Святий у виді голуба, як прообраз скромности, миру, любови й лагідности. Це найбільша подія, яка відбулася на кулі земській і її ми нині святкуємо.

Перенесіться, мої Дорогі, думкою в нашу традицію. На Сході Різдво і Йордан святкували вже окремо від 360 року, як каже св. Іван Золотоустий, бо до того часу святкували їх разом. Може дехто з Вас памʼятає наші хрести з леду, електричні освітлення — гарне і якнайвеличавіше, що може бути — а при тому — морози. Кожний, хто міг, надягав останні лахи на себе, щоб піти і взяти участь у йорданському водосвяттю. Чому? Бо то є велика подія, велике свято і велика благодать для кожної людини.

І от, мої Дорогі, голос, що рознісся тоді: це Син мій возлюблений — це дочка моя возлюблена — отой голос, щоб кожний з Вас почув.Треба приготовитися. Так, як Христос взяв на себе всі гріхи, щоб знищити їх, так само треба й свою совість упорядкувати. Треба усвідомити собі це і очистити себе, щоб дійсно бути тим улюбленим сином і улювленою дочкою господа бога. Амінь.

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа.. Амінь.