top of page
ПРОПОВІДЬ В ХРАМІ ЖИРОВИЦЬКОЇ БОГОМАТЕРІ
26 квітня 1976 р.
Проповіді, промови
XIV
В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Христос воскрес!
Найвища й найбільша правда є та, що Бог існує від початків, ніхто Його не створив, ніхто Його не покликав до існування — Він Є — вічний, предвічний! І тому, коли питав Його Мойсей, хто Ти, Він відповів — Я Є ТОЙ, ЩО Є!
Ви чули вчора у Св. Євангелію: « в началі було Слово ». Коли Бог, дивлячись своїм розумом на себе, на свою безмежність і всі Божі прикмети, пізнає себе, і — отак, як ми щось не знаємо, дивимося, пізнаємо та творимо собі образ-поняття, — так Бог створив споконвіку образ-поняття себе самого: слово-лоґос. Це в відбитка Бога, Світло від Світла,й заразом та сама суть — а Вони оба, розглядаючи себе, бачать прєевелику красу й будиться в них лювов, яка в Духом Святим. Це є тайна Пресвятої Трійці!
Слово сталося чоловіком, щоб відкупити нас. Це найбільша честь і слава, що після гріха Він став чоловіком і відкупив людський рід.Та ви нині чуєте у Св. Євангелію, як те безмежне Слово приступає до св. Івана Хрестителя, який потверджує: « Я йому не гідний розвʼязати й ремінця від сандалів. Він існував передо мною » (Іван 1,27).
Та одночасно, як продовження, читається й представляється той стан, який наступив. Христос проповідував, робив чуда, голосив небесну науку — і що ж, який кінець? Повис на хресті! — разом із найгіршими злочинцями! Значиться і сам, мов розбійник, скінчив життя.Його вороги сумнівалися в силу Його чудес і науки — чи вони були правдиві, чи ні. Це застановляло теж кожного, навіть найбільших прихильників Христа. Та Воскресення розвіяло усі ті сумніви. Тому й св.Павло каже: « А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра наша» (І Кор. 15,14).
Дальше говориться у Св. Євангелію про Клеопу й його товариша, як наглядний приклад того стану. Вони виходять з Єрусалиму й думають, що тепер мають робити, бо все пропало! Так нераз і ми чуємо в нашім житті, в нашій історії — все пропало! Та от — не пропало! Вони йдуть й толкують один одному: « Він казав, що царство побудує!... а ось — пропало все! » І вони, стративши надію, охлялі, бідкають, нарікають, що тепер буде? Пропало все! І от тоді, як їм здається, що все пропало, приступає Христос та й каже до них: « А про що ви так між собою розправляєте? » — « А чи ж Ти не чув, що сталося в Єрусалимі?Хіба Ти не з Єрусалиму? » І зачалася розмова. На це Христос відповів: « Чи ж ви не читали пророків? Чи ж ви не знаєте, що він мусів терпіти? Що він три дні в гробі мав лежати? І — що воскресне?! » І так, як Він дальше викладав ім Св. Письмо, ученики потім казали: « видите,як наше серце горіло! не пропало все! » Коли прийшли до Еммаусу, кажуть до Нього: « Зайди з нами до господи». І Христос, за столом з ними, взяв хліб в руки, поблагословив, переломив і дав їм — і вони тоді побачили, що то Христос! Та Він зараз зник. « Як горіло наше серце »! Зовсім змінився цілий сценарій і настрій духа! кажуть вони, « чи не горіло наше серце, як Він тут до нас так промовляв? » Те саме, мої Дорогі, перекладіть собі на нинішню мову і нинішні умовини. Так само собі скажіть в таких важких, а то й дуже важкого нашого положення.Де зачнеш, всюди пропадає, і в нас самих стільки незгоди й нарікань, що здається — все пропадає. Ні! Христос воскрес! І тому ми в певні, що прийде воскресення! Такий є —акон Христа: після терпіння - воскресення !І оті свята, які ми переживаємо, переживаємо дійсно з тим відчуттям, переживаємо їх так, як вони є й на що вони є! Ці свята є, щоб відновляти й вічно підносити слабі людські сили із вичерпання і сумнівів. Освячуюча ласка ободрює нас навіть у важких умовинах, які мусимо переживати. Так само й Жировицька Мати Божа, чудотворна,що нас усіх зібрала й дала нам змогу нині празнувати, буде нам завжди помагати й заступатися за нами. Тому будьте спокійні, душа ваша буде інакша! Настрої ваші будуть інакші! Ці свята нас зʼєднають і перемінять! Маймо в Бозі надію, що й ця наша недоля не потриває довго!
Треба собі усвідомити, що Слово, яке існувало від віків — в найвищою правдою. Матеріялісти кажуть, що світ є вічний. А звідки він взявся? Який його початок? Сама матерія сьогодні в, завтра зникає, друга постає і т.д. Яка рація тої матерії? Хто ж її створив? Звідки вона взялася? Не мають відповіді — і це власне є нонсенс того матеріялізму.
Та інакше є з Богом. Нема того, хто б Його створив. Бог є! Його не усунеш! Його не заперечиш! Можуть собі не знати, що говорити, атеїсти й безбожники, чи виступати й заперечувати існування Бога.Ні! Бог був, є, І буде! То є велика правда, на якій ми опираємося, яку почитаємо, яка нас підносить — бо є Бог, який творить все, піддержує все, і до якого ми звертаємося. Він найсправедливіший і наймилосердніший! « У Ньому бо живемо, рухаємося й існуємо » (Діян. 17,28).
Ця Пасха нехай запалить у вас духа відваги й сили, щоб дальше в своїй праці, всюди, де ви є, кожний на своєму місці, її продовжували— і, щоб ми те діло, яке розпочав своїм спасенням Ісус Христос, дальше продовжували для спасення своєї душі і для спасення других! Амінь.
ХРИСТОС ВОСКРЕС !
В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
bottom of page



