top of page

ПРОПОВІДЬ ЗА ЗАКІНЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОГО РОКУ 1976/77 В УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В СОБОРІ СВЯТОЇ СОФІЇ

12 червня 1977 р.
Проповіді, промови
XIV

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Коли ми дивимось на весь світ, на те, що Гослодь Бог сотворив, на те, яка в тому є головна засада, ми приходимо до одного глибокого пересвідчення, а саме: єдність всюди просвічувала Господу Богу. Єдність, що була одна, як в одна природа в Господа Бога, хоч в три Особи, але є один Бог, одна Суть, одне Божество; вони влучені разом і ніколи не можуть відлучитися. Таксамо, коли Господь Бог сотворив цілий світ, є одна велика, глибока думка — він сотворений на те, щоб всі віддавали честь і славу Богові.

Коли перейдемо до людини, є душа й тіло, які мусять годитися разом і бути одно, бо щойно тоді, як воно є одно, людина може щось доконати. Як між душею і тілом в якісь неполадки, тоді нічого не виходить.Як подивитися на тіло, всі члени разом злучені. Якщо один противиться другомі — в тілі вже нелад; воно вже не сповнить свого завдання. Таксамо й з душею.

І не диво, що Христос у цілій своїй науці, у цілому свому старанню, у всій своїй діяльності стремів до одного: щоби всюди зберегти духову єдність, бо в єдності сила!

Ниніння неділя — це свято Евхаристії (з четверга звичайно переносимо свято на неділю). А що ж таке Пресв. Евхаристія? « І дам вам хліб, і дам вам кров, якими ви будете жити й то жити повіки ». « Хто не їсть мого Тіла й не пʼє мою Кров не може мати життя вічного ». Коли зважите те, що я їм Тіло Христа (в грецькому тексті — жувати), а другі таксамо, це Тіло лучить всіх в одно! Люди сваряться між собою, не хочуть погодитися, а всетаки треба застановитися, що другий таксамо причащається, він таксамо християнин, він таксамо належить до тої єдности! Тому Евхаристія в така могутня, навіть по людськи кажучи, вона є щось велике й ґеніяльне.

На Тайній вечері Христос сказав: « Як дуже я бажав цю пасху їсти з вами ». Чому? Він їв і попередними роками. А в ту останню пасху « як дуже я бажав... » — і це підчеркнене і в грецькому тексті і в інших.Чому? На то, щоби взяти хліб і сказати « їжте, бо то моє тіло ». Ваяв чашу і сказав « пийте, бо то моя кров». Хліб ламається і кров « проливається за ваші гріхи». І дальше, «як не будете їсти, не будете мати життя в собі ».

Христос дав своє Тіло й Кров, щоб злучити Церкву, щоби влучити всіх, що вірують в Нього. Кажуть аж так загально, що хто не причащається не може бути спасенний.

Таксамо в другому нинішньому Євангелії, коли Христос кличе перших апостолів — чому Він їх вибирає? Вибирає, щоб втримати ту єдність!Вибрав вперед Андрея, відтак закликав Петра, Якова і Йоана і всіх інших. Чому? Щоб оснувати Церкву. Спершу провадили Церкву апостоли в єдності, а потім їх наслідники вдержували ту єдність. Бо лише у великій єдності є сила осягнути ціль. Яку? Спасіння! Як усі помагають один одному, і всі приходять до церкви, і той йде до церкви, і я йду до церкви, і другий причащається, і я йду до Св. Причастя, і один другого так підтримають. В тому велика сила, бо найважніше в, щоб усі стреміли до одного!

Як третій чинник нинішньої неділі й свята — це закінчення нашого 14-го академічного року. Здавалося б маловажна річ, а всетаки якої небуденної ваги! На цьому терені, де не було нічого — постав всеукраїнський дім! Постало щось, що нас лучить! Цей Український Католицький Університет стремить до того, щоб наш Нарід втримати в єдності. Бо, як видете, цілий наш Патріярхат, ціла наша Помісність є на те, щоби де наш нарід — а він буквально по цілій кулі земській - щоби втримати його в єдності! Наш нарід є в чужому морі і серед іншого обряду. Коли він не буде злучений разом і не буде держатися себе, він розплинеться так, як де факто ми вже втратили тисячі й тисячі душ! Бо є хтось, кому на тому залежить! Кожний з нас хотів би, щоби ми були сильний Нарід.В Україні в 50 мільйонів, 5 мільйонів вивезено на Сибір, 2 і пів мільйонів є на поселеннях. Всетаки треба, щоби всі були злучені. Як? Найсильніший чинник, який лучить є — церква! А наш Університет стремить до того, щоби віру в Бога й науку Церкви зібрати й утвердити.

Кожний повинен із свого боку причинитися до того, щоби дати можливість і улегшити ту єдність. Тому і Патріярхат, і Помісність, і Університет з Філіями у Буенос Айрес, Чікаго, Вашинґтоні, Філядельфії і тепер купується у Лондоні мають за завдання єднати нас усіх і держати нас разом, виховувати провідників Церкви і Народу.

Хто ходить на Університет, той бачить свою історію, свою культуру, своє минуле і пізнає, що він є чимсь! Він належить до великого Народу!І спитає тоді себе — а Я?!... Треба, щоб я від себе зробив все, що можливе, щоб ту єдність піддержати!

Тому ми з вдячністю для Господа Бога закінчуємо цей 14-ий академічний рік. Передовсім заносимо нині молитви за тих, що померли. От і недавно прийшла відомість, що помер о. ВОЛОДИМИР МАКСИМЕЦЬ, який був професором в Академії у Львові. Ми заносимо молитви за тих всіх, що життя своє віддали для своєї Церкви, для єдности, для того, щоби піднести наш Український Нарід!

Тому нинішнє свято — це свято єдности! Маємо надію на Господа Бога, що ту силу, яку Христос вложив у свою Церкву, яку дав своїм єпископам і патріярхам для вдержання її — що те нас вдержить і піднесе на дусі. Коли ми маємо таке безсумнівне пересвідчення і глибоку національну свідомість, то будьмо спокійні, що Господь завжди з нами.

В імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

герб Йосиф Сліпий

ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ

Сайт створений виключно для поширення спадщини Йосифа Сліпого.

Він не має комерційної мети та не спрямований на отримання прибутку.

bottom of page