СЛОВО НА ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ УКРАЇНСЬКОГО БОГОСЛОВСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА

Світлі Збори!

Як останньому діючому Голові Богословського Наукового Товариства у Львові належало б мені першому привітати Вас, Достойні члени БНТ-ва на цих Зборах, на відбутті яких мені так дуже залежало вже після приїзду до Риму. Та одночасно не менше мило мені подякувати Вам усім за привіт, висловлений Всесв. о. проф. д-ром Іваном Гриньохом, урядуючим містоголовою УБТ-ва на поселеннях.

Як Вам відомо, БНТ-во постало у Львові в 1923 р., після жорстокої війни і утвердження польської влади на Західніх Українських Землях. Після повороту зі студій з-за кордону до Львова в серпні 1922 р., я бачив конечність такого наукового теологічного товариства, бо воно могло тоді зібрати наші розбиті сили і розпочати серед дуже недогідних умовин бодай скромну працю та загалом промостити дорогу відновленню нашого життя, громадського і наукового.

Перша така нагода для здійснення цього задуму трапилася на Зʼїзді професорів всіх наших трьох Духовних Семінарій 29 вересня 1922 р., який скликав пок. тодішній о. ректор Теодосій Галущинський, Василіянин, бажаючи злучити якось разом три Семінарії під оглядом науково-виховним в одно тіло. Виникали тоді різні пляни, але, на жаль, ніщо з того не могло здійснитися. Осталася тільки думка створити товариство. Випрацювавши проєкт Статутів, я предложив тоді у воєвідстві, колишньому намісництві, до затвердження. Велику прислугу віддав тоді пок. віцепрезидент намісництва, українець Володимир Децикевич.

Устрій БНТ-ва був у загальному такий, який був принятий у всіх наукових Товариствах, поділених на Секції. Праця БНТ-ва зосереджувалася зокрема в чотирьох Секціях: 1. Біблійній, 2. Філософічно-догматичній, 3. Історично-правничій і 4. Практично-богословській, з завданням наукових дослідів, студій і рефератів. Дальша праця Товариства мала проявлятися в друкованих виданнях, створенні Бібліотеки і Архіву. Щоб у прилюдній громадській опінії підготовити грунт для Товариства, вже скоріше почав виходити тримісячник « Богословія », якого редакцію і адміністрацію довелося взяти мені самому, бо треба було починати все з нічого, без готових співробітників, без приготованих матеріялів, без технічного персоналу і без фондів. Перші конституючі абори відбулися щойно для 14 грудня 1923 р. І треба сказати, що відгомін був прихильний, навіть голосний, так серед своїх, громадських і наукових кіл, як і серед чужих. Прийшлось основувати бібліотеку.

Першим вкладом у неї був дар о духовника Ісидора Дольницького, який свою приватну бібліотеку подарував Богословському Науковому Товариству. У видавничій праці слідом за тримісячником « Богословія » почали появлятися більші твори в серіях « Праці БНТ-ва » і « Видання Богословії». Видавнича праця БНТ-ва була спонукою для інших наших згромаджень, наукових та громадських установ, щоб випускати в світ свої праці теологічного та наукового змісту з різних ділянок знання. Дотепер вийшло XXXIII-томів «Богословії», ХІ-томів « Праць Богословського Наукового Товариства » і XXXVII чисел « Видань Богословії», а крім цього від 1 серпня 1933 р. БТ-во переняло « Ниву », місячник присвячений церковним і суспільним питанням.

Пороблено заходи, щоб купити на власність дім, — один при вул.Зиблікевича, пізніше, в часі війни, знищений бомбою, і другий напроти Політехніки. До купівлі дому однак не прийшло. Тому БНТ-во Бібліотека, Архів і Видання приміщувалися в Духовній Семінарії, в старому будинку, який опісля дощенту знищила німецька бомба. Жертвою тоді впала також церква Святого Духа.

Першим Головою БНТ-ва обрано о. д-ра Теодосія Галущинського, Василіянина, тодішнього ректора Духовної Семінарії. В 1926 р. головою вибрано тодішнього професора і ректора Духовної Семінарії у Львові, о. д-ра Йосифа Сліпого. З огляду на воєнні і післявоєнні події остав він ним по сьогодні. Для доповнення цього побіжного погляду на діяльність БНТ-ва треба сказати, що воно відбуло 9 Загальних Зборів і 5 чи 6 Наукових Зборів, а від 1933 р. уряджувало Академічні Вечорі— виклади для ширшої публіки, передусім інтеліґенції і студенства, у львові, Станиславові, Коломиї, Тернополі, Стрию, Дрогобичі, Яворові, Бродах, Рогатині і ін. Товариство брало участь в різних наукових зʼїздах і само організувало такі зʼїзди. В 1934 р. Товариство надрукувало звіт за перше десятиліття 1923-1933.

Я згадую коротко про минуле Товариства, бо бачу на зборах тільки кількох членів з-перед 1939 року. Та, одначе, не хотів би я виголошувати тут надгробного слова БНТ-ву, а навпаки, його діяльністю і широким розмахом виказати конечність дальшого його існування та продовжування праці на поселеннях, бо на Україні нема змоги.

Згідно зі Статутом мені, як голові Товариства треба б здавати звіт від останніх Загальних Зборів, які відбулися 2 лютого 1939 р., на яких мене знову вибрано головою. І розпочинаючи мій звіт, в першу чергу мушу згадати з пошаною, вдячністю і заупокійними молитвами високозаслужених покійників, ісповідників і мучеників, яких жорстока війна і криваві переслідування косили так безпощадно.

На першому місці треба згадати 1. Сл. Б. митр. Андрея Шептицького, почесного члена БНТ (+1.Х1.1944).

2. о. проф. д-ра Теодосія Галущинського, Василіянина, першого голову БНТ і архимандрита (+ 31. VIII.1952 в Мондері - Канада).

3. о. Посифа Схрейверса, протоігумена Редемптористів і дійсного члена БНТ († 4.III.1945).

4. Єп. д-ра Григорія Лакоту, ісповідника, дійсного ' члена БНТ(+ в Абезь коло Вокрути 12.Х1.1950).

5. Єп. д-ра Івана Лятишевського, ісповідника, дійсного члена БНТ (+ 30..1957 р. в Станиславові).

6. о. декана проф. д-ра Миколу Конрада, мученика, убитий большевицькою кулею 27.VI.1941.

7. о. проф. д-ра Андрія Іщака, рівнож убитий, як о. Конрад, большевицькою кулею 27. VI.1941.

8. Єп. Никиту Будку, ісповідник (+ 1.Х.1949 р. в Караганді).

9. Єп. д-ра Николая Чарнецького, ісповідник (+ 2.IV.1959 р. у Львові).

10. Д-ра Ярослава Гординського, дійсний член БНТ (+ 31.VII.1941 у Львові).

11. о. проф. д-ра Тита Мишковського, дійсний член БНТ (+ 4.ПI.1939 у Львові).

12. о. Дамяна Лопатинського, звичайний член БНТ (+ 8.I1.1950 в Америці).

13. о. Теодосія Кудрика, звичайний член БНТ († 18.I.1951 в Німеччині).

14. o. проф. Леоніда Лужницького, член-основник БНТ († 16.Х.1951 р. в Німеччині).

15. o. Климентія Шептицького архимандрита Студитів, звичайний член БНТ († в тюрмі у Володимирі над Клязмою в 1952).

16. о. Омеляна Ґорчинського, звичайний член БНТ († 27.VII.1954 Потьмі).

17. o. митрата Олександра Малиновського, звичайний член БНТ(† 18.XI.1957 в Англії).

18. о. Юстина Гірняка, звичайний член БНТ († 16.VII.1958 в Америці).

19. о. Петра Задворняка, звичайний член БНТ († 1958 в Деревлянах).

20. о. Дмитра Стека, звичайний член БНТ († в 1959 в Станиславові).

21. о. Антона Казновського, звичайного члена БНТ (+ в 1959 на засланні над Азовським морем).

22. Михайла Дороцького, звичайний член БНТ (f в 1960).

23. о. д-ра Лева Глинку, дійсний член БНТ (+ 1960 в Брошневі).

24. Архисп. Константина Богачевського, звичайний член БНТ († 6.1.1961 у Філядельфії).

25. Сп. Артура Михайла Лянґраф, дійсний член БНТ (+ 8.IX.1958 в Бамберґу).

26. o. д-ра Кирила Королевського, дійсний член БНТ (+ 19.IV.1959 в Римі).

27. о. проф. д-ра Івана Брінктріне, дійсний член БНТ (+ 12.ХIІ.1965 в Падерборні).

28. o. Володимира Кучабського і багато інших, яких дати смерти не можна ще подати.

Рік 1939 був уже важкий для наукової праці. Можна було видати одну книжку « Богословії» і друкувати історію Духовної Семінарії проф. д-ра Амврозія Андруховича, якої рукопис і склад знищили війська. Щойно 31.VII.1941 р. могла знову зібратися Рада БНТ для намічення праці і можна було видати т. XVII-XX « Богословії » за роки 1939-1942. 11 квітня 1945 р. арештовано голову БНТ-ва, що в цьому часі, як Галицький Митрополит і Львівський Архиєпископ, перебрав пастирську службу в Українській Католицькій Церкві після смерти бл.п. Сл. Б. митр. Андрея. Життя нашої Церкви здушено, а разом з тим завмерло і Богословське Наукове Товариство.

БНТ-во розгортало свою працю з широким розмахом; дійсними членами і співробітниками Товариства були також визначні німецькі науковці, як єп. Лянґраф, проф. Брінктріне, проф. Шмавс, а крім того воно розвинуло дуже плідну і успішну діяльність. Та, на жаль, війна припинила його працю, а бомба знищила зовсім його Бібліотеку і Архів при вул. Коперника у Львові, як згадано було вище.

В межчасі 4-5. VIII.1960 р. за благословенням Української Католицької Церкви на чужині, в часі Світового Евхаристійного Конґресу в Мюнхені, скликано Збори БНТ і відновлено його на поселеннях. Головою вибрано о. д-ра Атанасія Великого, Василіянина, містоголовою о. Д-ра Івана Гриньоха, а секретарем о. д-ра Івана Хому.

Бачачи, прибувши до Риму, що за кілька років існування УБНТ-Во не вело плянової, зокрема видавничої праці, та з уваги на те, що вибрана на Загальних Зборах Рада УБНТ-ва не поробила заходів, щоб звернутися до законного голови матірного БТН-ва, чи то як до Голови,чи то як до Митрополита, якому прислуговувало право затверджувати кожночасного голову БНТ-ва, мені довелось відновити всі видання БНТ-ва, тобто « Богословію », « Видання Богослоії » і « Праці Богословського Наукового Товариства ». В 1965 р. редакцію видань перебрав на доручення голови БТ-ва о. проф. д-р Іван Хома. Щойно після того дійшло до мого відома, що о. д-р Атанасій Великий зрезигнував з посту голови Ради УБНТ-ва на руки містоголови, о. проф. д-ра Івана Гриньоха, який і промовляв на оцих Зборах.

Виникає тепер питання, чи БНТ-во в нових умовинах поселення має рацію дальшого існування; це тим більше, що діє тепер на поселенні Український Католицький Університет. Та на це питання треба відповісти рішуче потверджуючо. Український Католицький Університет ім.св. Климентія Папи має інше завдання і інший обсяг. Його наукова діяльність носить на собі виховний характер і має обмежене число відносних професорів. Навпаки БНТ-во гуртує загал науковців і прихильників української науки, з різними науковими кваліфікаціями і необмеженим числом членів. Те, що не може виконати Український Католицький Університет, може зробити БНТ-во, і навпаки. Це потверджує і 25-літня практика у Львові, де побіч БНТ-ва існувала і Богословська Академія. Зрештою дотеперішня діяльність БНТ-ва не поселеннях доказала потребу свого існування, а навіть його конечність. В Українськім Католицькім Університеті БНТ-во знайде своє вигідне приміщення.

Кінчаючи оцей загальний свій Звіт останнього голови БНТ-ва на Україні, я передаю провід теперішньому діючому містоголові БНТ-ва на поселеннях, бажаючи всещедрого Божого благословення для дальшого діяння високо заслуженого вже Товариства для української науки, а водночас, щоб вибрана нова Рада основно зрозуміла вагу свого завдання і відповідальности.

Рим, 29 вересня 1969 р.

Велика авля УКУ.