СЛОВО НА ЗАКІНЧЕННЯ СИНОДУ

Впродовж 7 днів наш Синод займався предложеними справами. Одначе закороткий був час, щоб основно вичерпати матеріял, тимбільше, що Папский Синод продовжено аж до 5 листопада 1971 р. Наш Синод вислав три письма до Святішого Отця, почав передискутовувати предложений начерк Конституції, прийняв до відома тимчасову відмову створення українського патріярхату, створив Постійний Синод Верховного Архиєпископа, в склад якого ввійшли: митрополит Кир Максим, митрополит Кир Амброзій, архиєпископ Бучко і єпископ Андрій (Сапеляк) в Аргентині, привернув титул Київсько-Галицького митрополита, видав спільне Послання в справі Берестейської і Ужгородської Уній, рішив видавати кожного року Спільне Різдвяне і Великоднє Послання. На дальшому порядку була справа утвердження екзархатів як канонічних єпископств, створення нових єпископств у Ванкувері і Монтреалі та піднесення єпископств в Едмонтоні і Торонті до гідности архиєпископств, розбудови дальших єпископств в Західній Европі, Бразилії, Аргентині і Австралії, в цілі завершення їх митрополіями. Наступним предметом нарад була беатифікація Слуги Божого Митрополита Андрея, відсвяткування Ювілею 1000-річчя хрещення Руси-України за великого князя Володимира, Духовні Семінарії, дальше видання літургічних книг, справа жонатого клиру на поселеннях, справа створення української католицької парохії в Римі, затвердження Статуту Товариства св. Апостола Андрея.

Була це дуже важка праця, тим більше, що одночасно, як сказано, проводжено і Папський Синод. Однодушність на нашому Синоді скріпила нашу Церкву внутрі і на зовні і намітила дальший шлях в напрямі остаточного створення патріярхату. Після «Слава во вишніх Богу» в храмі Жировицької Божої Матері і святих мучеників Сергія і Вакха Синод закінчено в суботу, дня 6 листопада 1971 р.