СЛОВО ДО УКРАЇНСЬКИХ ПРОЧАН
14 лютого 1982 р.
Проповіді, промови
XIV
Moi Дорогі!
Дякую Вам дуже за Ваші молитви і побажання і так численну участь у римських ювілейних відзначеннях з нагоди 90-ліття мого життя. Принимаю Ваші молитви і побажання як Ваші спільну зі мною подяку милосерному Богові за всі Його благодаті і помочі в нашій спільній праці для добра, волі і слави нашої Церкви-Страдниці і Народу.
Дивлюсь на моє життя, працю і терпіння як на відповідальний обовʼязок наложений мені Богом і переданий мені великим митрополитом Андреєм у важкі часи нашого століття. І за все, що міг зробити дякую Всевишньому, а також з великою вдячністю згадую і дивлюсь на всіх тих моїх Братів, що помогли і помагають мені ці важні спільні наші обов'язки сповняти.
Знаю добре Вашу відданість, вірність, любов і жертвенність для своєї Церкви, а зокрема для святої справи нашого українського патріярхату і дякую Вам за це.
Хай ця спільна наша подяка буде рівночасно перед Богом і нашою спільною просьбою, щоб терпіння Братів наших, наша молитва і праця стали задатком-жертвою для цього великого дару Божого для нас — волі нашої Церкви і Батьківщини.
Вітаю Вас як дорогих Гостей і благословлю!
Рим



