СОБОРНЕ ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ІЄРАРХІЇ ПОМІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1977 Р.
3 квітня 1977 р.
Пастирські послання
IX
Всечеснішим Отцям Духовним. Преподобним Ченцям і Черницям та всім Вірним
Помісної Української Католицької Церкви
Мир у Господі й наше Архиєрейське Благословення!
«Ідіть скоро й скажіть його ученикам, що він воскрес із мертвих» (Мат. 28, 7).
Святкуємо Великдень! Празник празників і торжество торжеств! Великдень є присадкою Христового післанництва.
Христові вороги задумали вбити Христа, розп’яти Його, вложити до гробу і так знівечити Христове післанництво.
Однак Христове післанництво не мало закінчитися Оливним городом, жахливою Голготою. запечатаним Гробом, але радісним Воскресінням!
По Великій П’ятниці прийшов радісний Великдень. Цей Великдень для прославленого Христа став тріюмфальним походом, що у сороковий день перейшов у славне Вознесіння. а вкінці бачимо переможного Христа по правиці Вітця у небі.
Христос воскрес із гробу у повноті свого прославленого життя. Поновна злука Христової душі з тілом усунула всі земські терпіння. Ввесь Христос заяснів надземським блиском. Христос. самий повний радощів, вливав потіху в серця всіх. Його поява несла всюди радість. Його присутність осушувала всім сльози. Його поздоровлення ущасливлювали всіх миром.
Прославлений Христос при своїх появах прибрав різні види. Марії Магдалині з'явився у виді огородника. що старається нащепити літорості чеснот у запущений сад. Симонові Петрові над Тиверіядським озером являється у виді пастиря, що шукає за загубленими вівцями. Двом ученикам із Емаусу дає себе пізнати у виді подорожного. що показує шлях у туземному житті.
Ціле воскресне післанництво навіяне надзвичайною любов’ю Христа. Неначе недавно перенесені Христові терпіння зробили Його ще більше добрим, ласкавим і вирозумілим. З якою добротою Христос простив розкаяному Петрові (що передше вирікся Його три рази), коли тричі запитався його: «Симоне, Йонів. чи любиш мене?» З якою ласкавістю дозволяє апостолові Томі дотикатися Його ран, коли сказав Томі: «Тому, що побачив мене, Томо, увірив єси; блаженні, що не бачили, а увірили!» З яким вирозумінням навчає двох учеників із Емаусу, кажучи до них: «Чи не мав Христос це пострадати й увійти у свою славу?»
Христове післанництво не устало з днем першої неділі воскресної, але продовжувалося через сорок днів до Вознесіння, Цінним даром прославленого Христа була Тайна Хрещення, коли сказав до апостолів: «Дана мені всяка власті, на небі й на землі. Ідіть, отже, й навчайте всі народи і хрестіть їх в ім’я Отця й Сина й Святого Духа». Дорогоцінним воскресним даром є й Тайна Покути й відпущення гріхів: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, відпустяться; а кому задержите, задержаться». На великодній час припадає теж і вдасть апостолам навчати всі народи: «Ідіть, отже, у ввесь світ і проповідуйте Євангелію всьому створінні; хто увірить і охреститься буде спасенний, а хто не увірить буде осуджений».
Історії Христа не можемо вривати на Його смерті. В ісповіданні Віри визнаємо не лише: «І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований», але й теж: «І воскрес у третій день, згідно з писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою, судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця».
Тому Великдень для нас віруючих є найрадіснішим празником. Хоч розлучені від своїх рідних храмів, хоч смерть вирвала нам наших найдорожчих, хоч переживаємо на собі дні досвідів, проте вслухуємося у чарівні великодні дзвони, що своїм відгомоном пригадують нам слова: «Цей день, що його створив Господь, радіймо й веселімося в ньому».
Великдень є найбільшою запорукою відродження Українського Народу. Церква в Україні переходить Велику П’ятницю. Окривається у модерних катакомбах. Привалена каменем забуття. У добі релігійної свободи не вільно Їй існувати навіть з імени. Не забуваймо, що без Великої П’ятниці, нема Великодня.
Великдень є найсильнішою остоєю людства. Перед заляканим людством, киданим непевністю найближчої будуччини. в обличчі загрози пекельного знищення від розбитих атомів, стає перед нами переможний Христос і кличе до нас усіх: «Кріпіться, бо я переміг світ!»
У поході віків, Янгол Великодня рік річно голосить нам: «Ідіть скоро й скажіть його ученикам, що він воскрес із мертвих». Така місія. така вістка, таке післанництво Янгола Великодня із дві тисячі років майже тому — до нас усіх!
З Великоднем бажаємо собі. Найщиріші побажання від усієї Ієрархії Помісної Української Католицької Церкви прийміть від нас усіх! Нехай воскреслий Христос прискорить нашим Братам і Сестрам на землях наших прадідів день народного й релігійного освободження!
А Вам усім поза рідними землями, на всіх переселеннях, засилаємо найщиріший великодній привіт: «ХРИСТОС ВОСКРЕС!»
Благословення Господнє на Вас!
Квітна Неділя,
3 квітня 1977



