СОБОРОВИЙ КОМУНІКАТ ПРО ВИСТУП МИТРОПОЛИТА КИР ЙОСИФА

«Українська Церква — пише Комунікат, передаючи зміст промови Митрополита Кир Йосифа — є присутня нині на Соборі, щоб подякувати Вселенським Архиєреям і цілій Церкві за благодійства, які вона одержала досі, та щоб приняти рішення, які виринуть на цьому Соборі. Є очікування, щоб цей Собор висвітлив католицьку науку проти атеїзму; щоб вказав дороги найбільш придатні і найбільш успішні для апостольства згідно з вимогами нашого часу, і щоб вказав на ці небезпеки духовні і матеріяльні, які можуть бути шкідливими для християнської спільноти.

Було підкреслено, що бідні, перше від багатих, 6 покликані до Церкви. Характеристичною відзнакою наших часів є соціяльне питання: Церква, завжди так запопадлива у нормувані людського життя, має нині по-материнськи приняти те, що вимагають голоси більшої справедливости і дати свідоцтво про Христа бідного, який бажає добра усім. Стисло кажучи, Єпископи не творять колегії, тому що колегія вимагає юридичної власті. Папа дістав свою місію і всі власті звʼязані з нею від Христа, а не від єпископської колегії. Його власть безпосередньо відноситься до Вселенської Церкви; а власть Єпископів відноситься перш-за-все до поодиноких Церков, і тільки другорядно до Вселенської Церкви.

Щодо Дияконату, треба мати на увазі, як уже було сказано, що він є мостом між вірними та ієрархією, і що він відповідає нинішнім потребам Церкви. Тут не ідеться, щоб впроваджувати щось нового, тому що існує ще нині на Сході, і колись існував на Заході, звичай висвячувати на дияконів жонатих. Ідеться не про. інституцію обовʼязкову, але про можливість відновити давній звичай для потреб поодиноких Єпархій. Зроблено внесок на Соборі піднести Митрополію Київсько-Галицьку до патріярхальної гідності».

Цей стислий соборовий комунікат довгої промови Митрополита Кир Йосифа появився на сторінках римської та світової преси з описом деяких фактів з життя Митрополита, та з деякими деталями, яких офіційний комунікат Собору не подає.