ЮВІЛЕЙНЕ ПОСЛАННЯ З НАГОДИ 25-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Мир і Благословення!

Радісна і рідка нагода 25-літнього Срібного Ювілею канонічного оформлення нашої Церкви у Великій Британії спонукує і нас звернутися оцим словом до Вас і запевнити про наші гарячі молитви у Вашому наміренні та взяти участь у Ваших торжествах. Чверть сторіччя — це поважний протяг часу, і то серед таких важких умовин, що вкладає цей милий обов’язок не лише на Вас. але і на всю нашу Помісну Католицьку Церкву, якої Ви є дуже активною частиною, застановитися і призадуматися над минулим, над підсумками довершеної праці та намічанням напрямних на майбутнє.

Воєнне лихоліття розсіяло понад два мільйони обездоленого нашого народу і наших вірних по цілому світі, шукати притулку і прибіжища та кращої долі поза межами й кордонами рідної України та зберігати і плекати свою національну свідомість, прадідні традиції і церковну окремішність та приналежність. Водночас примусове поселення стало поміччю і користю для Рідного Краю, бо познайомило зблизька і безпосередньо держави, які приняли наші поселення, з Україною, з її минувшим та з її страданнями й змаганнями. 1 саме наш Нарід і наша Церква в Англії і Шкотії належать до тих поселень, що найкраще вив’язалася з цього завдання.

Вправді, вже з давен-давна наші князі посвоячу валися з бритійським королівським родом, на дворі Ярослава Мудрого жили англійські королевичі Едвін і Едвард, а громадянські діячі й учені (наприклад Юрій Немирич. канцлер Гетьмана Івана Виговського й інші) причалювали до могутніх островів Великої Британії, щоб у її відомих високих школах здобувати освіту та політичний і дипломатичний досвід народу, що володів над великими частинами всього світу. Одначе щойно в 1920-их роках більша громада наших вірних із Золочівщини, поселилася в Манчестері, яких відвідував Слуга Божий Митрополит Андрей, а також і ми самі в 1934 році, в часі наукової подорожі. Воєнні умовини другої світової війни спричинили більший наплив Українців і дали змогу створити окремий Церковний Вікаріят, а пізніше і Єпископство. Наші відвідини в 1970 році були великим підйомом дуже на вид квітучого розвою Церкви і громадянських установ, після ревної праці їх Преосвященства і Духовенства та меткости мирян, що завершилося поважною будовою приміщень громадських і політичних установ. кільканадцяти величавих церков і великої катедри в Лондоні. Тим самим вони запевнили існування нашої Церкви і народу у Великій Британії (Англії. Шкотії та Ірландії). Тому то Світлий Ваш Ювілей спонукує цілу Помісну Українську Католицьку Церкву до щирого благодарення та принесення подячних Святих Літургій за великі досяги на церковному, громадянському зокрема і політичному полі, одного з найсильніших наших поселень в Европі.

Разом з подякою ми заносимо і благання за дальший розвиток і розцвіт українського народу у Великій Британії, а передусім за внутрішню суцільність, взаємне вирозуміння і оминання руїнних спорів, за узгіднення і скоординованая акції в обороні нашого страдаючого народу, патріярхального устрою нашої Церкви, закріпленого Берестейською Унією. Безумовною конечністю є створення української гімназії і Філії Українського Католицького Університету, щоб зі збереженням національної свідомости і церковної приналежности йшло впарі присвоєння високої освіти і культури та найбільшого організаційного досвіду гостинних народів Великої Британії.

Нехай Боже Благословення спочине на Ваших подвигах і жертвах та нагородить Вас ще більшими і кращими успіхами й досягненнями в Золотім Ювілею.

Благословення Господнє на Вас! Христос рождається!

Неділя Праотців 1972 р.