ПОДЯКА ПАПІ ПАВЛОВІ VI ЗА ПІДТРИМКУ УКРАЇНЦІВ У РИМІ ("ПОБОЖНИЙ ВИЯВ ПОШАНИ УКРАЇНЦІВ)

Всеблаженніший Отче,

Погляд нашого розуму на існуючий всесвіт — на Бога і світ — відразу ясно показує, що перший рух у вічному спокої починається з акту розуму. Природний інтелект відкриває в Бозі найдосконаліше життя, яке полягає у мисленні та любові. Бо не може існувати найдосконалішого буття, що мало б вищі прояви, ніж акти розуму і волі.

Божественне об’явлення відкриває нам, що плодами двох божественних духовних актів є дві відмінні Божественні Особи — Мудрість-Слово і Любов-Святий Дух. Першим рухом Отця є думка, і від цього мислення починається все вічне життя і вся дія та творіння ad extra. У цьому першому акті Бог-Отець пізнає Свою безмежну сутність, повноту всіх досконалостей, а таємничим плодом цього акту є Мудрість — Друга Особа, «що вийшла з уст Всевишнього» і повіки перебуває з Ним (пор. Сир. 24,3; Йо. 1,1).

У книзі Мудрості читаємо, що «Мудрість сидить поруч Його престолу» (Муд. 9,4). Вона народжена перед віками: «Коли ще не було безодень, я була зачата» (Прип. 8,24). І всі ці вислови знаходять своє завершення у пролозі святого Йоана: «Споконвіку було Слово…» (Йо. 1,1).

У творінні Мудрість являється нам через різні дії і в усіх створіннях, але найдосконаліше — в людині, у її розумі й волі, як образ внутрішнього життя Бога. Людина цінує розум як найбільший Божий дар і, поклоняючись Божественній Мудрості, молиться, щоб отримати благодатне її повідомлення та просвітлення свого життя. Навіть язичники — особливо вавилоняни, єгиптяни, греки і римляни — вважали мудру людину ідеалом, до якого слід прагнути в людському житті. Біля храмів збиралися жерці та мудреці, займаючись наукою і мудрістю.

Святе Письмо подає класичний образ царя Соломона, який просив у Бога не скарби — срібло й золото, — а Мудрість для життя. Книги мудрості та Єрусалимський храм, найпрекрасніший у давньому Сході, є найвеличнішими свідченнями великого дару мудрості.

Плодом особливого почитання «Софії-Премудрості» у християнському Сході стала церква Святої Софії в Константинополі — шедевр, який і донині не перевершений у архітектурі та мистецтві і був збудований імператором Юстиніаном. Велич архітектури та краса мозаїк — досі найвищий плід людського генія — залишаються зразком для наслідування на віки в Європі та в усьому світі.

Церква Святої Софії в Києві є прикладом глибокого почитання Божественної Мудрості також у давній Русі-Україні. Її заснував і спорудив князь святий Володимир Великий, а завершив його син Ярослав Мудрий. Софія Ярослава в Києві згодом стала зразком для різних церков в Україні, Білорусі та Росії — як осередок найвищої науки. Великий князь Ярослав, прозваний Мудрим, зібрав велику бібліотеку і при Софії заснував школу, з якої згодом вийшов знаменитий кодекс права давньої Русі-України, відомий як «Руська Правда».

Тодішній київський митрополит Іларіон належав до найрозумніших і найосвіченіших людей XI століття. Українські літописи цього часу є одними з найкращих у Європі. В Україні наука глибоко розвивалася також у XII і XIII століттях, аж до монгольської навали.

Київський митрополит Климент Смолятич, обраний у 1147 році, був поставлений українськими єпископами, які благословили його черепом святого папи Климента — того самого, що був засланий за часів імператора Траяна до Херсонесу, де прийняв мученицьку смерть. Його мощі були знайдені у 860–861 роках святими Кирилом і Методієм, а частина цих мощей тепер спочиває тут, у вівтарі Святої Софії, покладена Вашою Святістю.

Митрополит Климент Смолятич мав славу великого знавця класичних і богословських наук. Під час монгольської окупації культура могла розвиватися лише в Західній Україні, де Галич і Волинь під владою короля Данила та його брата Василька ледве зберігали свою відносну незалежність.

У XVI–XVII століттях почали відроджуватися школи церковних братств у Львові, Острозі, Вільні, Володимирі-Волинському та Києві. Великі заслуги в цій справі мають князь Острозький і митрополити Йосиф Рутський та Петро Могила; за останнього київська школа була перетворена на Академію.

Після Берестейської унії 1596 року українці знайшли велику підтримку в Римі, Італії та Німеччині. Київський собор Святої Софії, пошкоджений під час монгольської навали, був відновлений Могилою і завжди залишався символом науки і мудрості для українців.

Під час перебування України під владою Австрії та Росії виникли університети, в яких навчалася більшість української молоді. На місці ліквідованого університету у Львові була створена Філософсько-богословська академія, яка процвітала аж до більшовицької окупації Західної України. Тепер же в Україні всі університети стали атеїстичними.

Ці славні університетські традиції, що утверджували віру в існування Бога, прагне продовжити Український Католицький Університет, увінчаний церквою Святої Софії — вічним символом правдивої науки і мудрості та всіх університетських змагань українців проти атеїзму.

Тому ми покірно просимо Вашу Святість насамперед прийняти нашу глибоку подяку за те, що Ви особисто дали розпорядження передати цю власність Апостольському Престолові, щоб забезпечити її підтримкою Святого Престолу і щоб вона могла спокійно розвивати глибоку богословську та світську науку в ці важкі часи.

Просимо також благословити всіх доброчинців: покійного інженера Балі, який допоміг придбати землю; архітектора Де Стефано — за проєкти; будівельну фірму Мацці — за спорудження; художника Гординського; мозаїста Монтічеллі; мармурника професора Маццеї; сестер-василіянок — за їхню допомогу і працю; а також професорів, студентів і всіх інших.

По-друге, просимо благословити кожного українця — як із рідної землі, так і з еміграції, — який тут шукатиме просвітлення і допомоги у здобутті правдивої науки серед складних труднощів для себе і для українського народу в майбутньому.

Нехай Свята Софія буде духовним притулком і потіхою не тільки для українців, але й для всіх інших. Своїм неповторним візантійсько-українським стилем, своєю красою і дорогоцінними мозаїками цей храм став окрасою для всього Рима — міста, що є неперевершеним осередком архітектури й мистецтва у світі. Нехай і в Римі він буде особливим храмом молитви до Божественної Мудрості.

Нехай кожен римлянин і кожен італієць, пригнічений і засмучений труднощами та гіркотою життя, буде вислуханий Другою Особою Пресвятої Трійці і знайде розраду для себе та для всіх, хто з ним єднається у своїх намірах і рішеннях.

Святіший Отче, благословіть нас!