VII-МИЙ УНІЙНИЙ КОНГРЕС НА ВЕЛЕГРАДІ

Велику радість відчуває кожний, що вступає на землі колишньої праці св. словянських Апостолів, Кирила і Методія. А вжеж бється серце і ширяють груди, коли звертає він кроки до їхньої столиці Велеграду. Погідне небо, широкі врожайні поля, затишні долини і спокійні потоки наче усміхаються кожному путникові, бо пригадуються йому колишні славні Кирилометодіївські дні!

І справді цьогорічний Уніоністичний Зїзд був гідним звеличанням 1050-их роковин смерти св. Методія. Св. велеградський Архиєпископ був і провідною гадкою кількаденних поважних, уніоністичних нарад. Їх попередив З'їзд словянських студентів богословії 14 і 15 липня, в якім взяло участь поверх 250 слухачів. Прийшли вони на Велеград, щоби покріпитися духом св. Кирила і Методія та віддати поклін мощам першого велеградського Архиєп., св. Методія. На цім З'їзді передав привіт від Високопреосв. Митрополита і львівських студентів теології — о. Др. Йосиф Сліпий, бажаючи, щоби молоді кандидати свіжими силами причинилися до праці над з'єднанням Сходу. Збір прийняв серед гучних оплесків представника і вислав телєґраму з подякою для Митрополита.

В середу 15. VI. в 2 год. відбулося засідання слов'янського академічного товариства, Slavia Catholica, на якім заступав Сеніорат і «Обнову», — запрошені на ці наради також о. Д-р Йосиф Сліпий. Предметом засідань було зближення католицьких слов'янських студентів між собою і однодушний їх виступ на всесвітніх католицьких конґресах.

Сам Уніоністичний Конґрес зачався в середу 15. VII. в год. 4-ій святочним, традиційним походом з Кирило-методіївської молитовниці до катедри, в якій привітав учасників о. ректор єзуїтської колєґії Колячек, молебен відправив оломунецький єп. помічник Ставіль. Після цього учасники зібралися в просторій « Словянській Салі ». Провід обняв як господар Конґресу Високопреосв. Архиєп. Оломунця др. Леопольд Пречан, що мимо сімдесятьлітнього віку держиться добре. Він має вже великі заслуги для уніоністичних з'їздів. Відкриваючи Конґрес, Достойний Предсідник висловив радість, що відкриває його за благословенням Св. Отця Пія ХІ, що окремим письмом апробував Конґрес, і тішиться, що бачить перед собою так багато учасників і то з далеких країн. Багато з них — це старі велеградські знайомі! Всіх нас звела тут висока ідея — З'єднання Церков. Згадав померших Кард. Сінчера, Ексарха Леоніда Фйодорова. З черги подякував Чеському Правительству, що обняло провід над з'їздом та побажав учасникам найкращих успіхів. До почесної президії покликано всіх єпископів (15) і бенедиктинських опатів. Між ними були Єп. Николай Чарнецький, Єп. Куртєв зі Софії, Єп. Пшездєцкі з Підляша, Єп. Томажіч з Марбурґа, Єп. Янтавш з Тарнави, Єп. Кметко з Нітри й інші. До дирекції Конґресу покликано ОО. Професорів: Вайса з Праги, Ґорділля в Риму, Ґрівеца з Любляни та о. Д-ра Й. Сліпого зі Львова. Секретарювали о. Цінек, о. Ємелка, о. Матоха й Вашіца, професори оломун. факультету. Нотарями були о. др. Пожішка, о. др. Клевета з Оломунця і о. др. Салайка з Праги.

Всі Єпископи промовляли й передавали привіти. Від Українців промовив Єп. Д-р Николай Чарнецький. Відрадним обявом на зїзді була участь нез'єдиненого Єп. Леонтія Туркевича з Шикаґа, який заступав свого Митрополита Теофіля. Вітаючи Конґрес він сказав, що будується молитвами Західньої Церкви за З'єдинення і любов'ю, а якою вона відноситься до Сходу та очікує дня, коли буде один пастир і одно стадо. Від Ґенерала Єзуїтів, о. Волод. Ледуховського, говорив о. Прешерен, від Архиопата Бенедиктинів о. Стоцінґена, опат Виковкаль з Ємаусу коло Праги, від Орієнтального Інституту о. віцеректор Ґорділльо, від оломунецького теол. виділу о. др. Куталь.

По вечері відбулася Академія в честь учасників, на якій явився кард. Кашпар з Праги, вітаний оваційно. Оломунецькі і братиславські питомці співали пісні, і деякі частини з литурґії по церковнословянськи. Хори були гарно вишколені і збирали заслужені оплески. Відтак промовляли ще інші єпископи.

В четвер 16. VII. відправили в катедрі Архиєрейську Службу Божу Єп. Николай Чарнецький і Єп. Кирило Куртєв в сослуженню о. Д-ра Йосифа Сліпого, о. Ройковича, ректора Дух. Семинарії у Пряшеві, о. Кавелерта, Бенедиктинця з Аме й о. Кашпара, пароха зі Закарпаття. Співав хор оломунецьких питомців.

Справді з признанням треба висловитися про їх труд і старання, щоби вивчитися співати нашу Службу Божу.

В год. 9.30 почався дальший хід Конґресу. Предсідник Архиєп. Пречан віддав першому голос о. Д-рові Йосифові Сліпому, що передав привіт від ВПреосв. Митрополита Андрея серед невгаваючих оплесків учасників. Справді було нам незвичайно приємно всім Українцям, що наш Митрополит, як предсідник першого Конґресу і подвижник велеградських з'їздів, тішиться такою великою симпатією на З'їзді і виріс на нім до лєґендарної особи. Відтак передав промовець ще привіт від Духовної Академії і від Богословського Наукового Товариства у Львові. Предсідник сердечними словами, які знову раз-у-раз перебивали приявні оплесками, подякував нашому Митрополитові за привіт і побажав Йому здоровля і сил до дальшої важкої унійної праці.

В черговому числі напишемо про дальший хід нарад Конґресу.

В часі виголошування привіту нашого Митрополита явився на салі кард. Кашпар. Його повітано знову оваційно. Звертаючися до Президії й авдиторії, Кардинал подякував за привітання і сказав, що завдяки св. Апостолам Чехи прийняли Христову віру, одержали високу культуру і вдержалися в послусі для Апостольського Престолу мимо важких переслідувань, яких зазнали від Заходу. Після подяки, висловленої Предсідником, відчитано телєґрами до кард. Пачеллія, празького нунція Ріттера, презид. Бенеша, Митроп. Шептицького та єп. Д'Ербіні.

Відтак виголосив виклад о. пралат проф. Ґрівец про джерела теольоґії св. Кирила і Методія — Св. Письмо, Літурґія, твори св. Григорія Назіянзенського й інші твори східньої традиції.

Другий реферат мав о. проф. Орієнт. Інституту др. Теофіль Спачіль про св. Методія і культ Преч. Д. Марії. Апостоли передали Словянам науку про Божу Матір, так як вона вже була унята в Літурґії і творах св. Отців.

В міжчасі явився на салі міністер о. Шрамек, як представник чеської влади. В своїм слові, виголошенім по чеськи, французьки і по латинськи, заявив міністер, що чеська влада прийняла в цім ювилейнім році протекторат над Конґресом, а минулих літ посилало міністерство заграничних справ свого представника. З'їздові побажав він найкращих успіхів. Поява і привітання як Кардинала, так і міністра Шрамека мали характер великої сердечности.

Останній реферат перед полуднем мав о. проф. Ґорділльо п. н. «Римська теолоґія в часах Кирила і Методія». Це була т. зв. богословія Каролінґів.

Пополудні проводив з'їздом єп. Янтавш і єп. Куртєв. Явилися нові учасники, між іншими єп. Няраді, міністер Мічура, п. Хрістіч з Лондону й ін., які також передали свій привіт. Відчитано телєґрами від кард. Каковського, арх. Бавера і його коадютора Степінаца зі Заґребу, єп. Д'Ербіні, єп. Соколовського в Сєдлєц і ін.

Реферати виголосили: о. проф. Салявіль, представник Пропаґанди в Римі, п. н. «Наука св. Кирила і Методія про походження Св. Духа», і Словінець, монах-цистерцієнець о. др. Т. Курент п. н. «Наука св. Кирила і Методія про примат Папи». Оба референти дали потверджуючу відповідь. У звязку з рефератом о. Салявіля я розпочав був відтак по офіціяльнім закінченні дискусію, яка стягнула багато слухачів.

В часі пополудневих рефератів відбулося рівночасно в другій салі засідання юристів, на якому доцент берненського університету др. Вірер виголосив виклад про подружнє право у Східній Церкві і цивільні закони в словянських державах.

Цілоденні наради закінчено молебнем у катедрі, на якому о. Прешерен виголосив проповідь про Христа — неструдженого Робітника в спасінню душ. Вільні хвилини виповнено гутірками зі знайомими.На жаль, впродовж цілого конґресу було дуже мало часу на приватні розмови, які на конґресах є незвичайно великої ваги.

В п'ятницю (17. VII.) другий день нарад почався знову Архиєрейською Службою Божою, яку відправили Єпископи Куртєв і Чарнецький в сослуженню оо. Єзуїта Буржоа, Кавеляєрта (Бенедиктинця з Аме), Єзуїта Вілкока (Англійця) і о. Кашпара зі Закарпаття.

Засідання відкрив архиєп. Пречан. По привіті Єп. Ґойдича, почалися реферати. Коли попередній день був присвячений доґматичній науці св. Кирила і Методія, то сьогоднішній літурґічному питанню. — Перший виклад мав знаний празький славіст о. Вайс про «Службу Божу св. Кирила і Методія». Відповідь: Служба Божа Кирила - Константина була византійського обряду до 867 р., по 870 р. св. Методій впровадив Службу Божу римського обряду в церковнословянській мові.

З черги слідував реферат професора Орієнт. Інституту о. А. Раєса (Raes) про форму літурґії синодальну і галицьку (ruthena), стараючися знайти посередню лінію. Не розводжуся над тим питаннями довше, бо на цю теми писав я вже давніше. Зовнішня форма реферату була дуже гарна і легко можна було слідкувати за думками доклада.

Реферат о. проф. А. Іщака про «Видання церковно-словянських літурґічних книг византійсько-словянського обряду» відчитав я сам, тому що референт не міг приїхати на з'їзд.

По спільній фотоґрафії, продовжувано дискусію про «Походження Св. Духа по науці св. Кирила і Методія».

Пополудні відбувалися виклади на тему почитання обох Апостолів у словянських народів: о. проф. І. Вашіца (Оломунець) про культ Кирила і Методія на Моравії, о. Йосиф Сліпий про культ на Україні і о. М. Нехай (з Люблина) про культ в Польщі. Цікавий був надпрограмовий виклад Єзуїта о. Руе де Журнеля, бібліотекаря словянської бібліотеки в Парижі, про «Старання о. Пірлінґа в Римі в справі канонізації Кирила і Методія», на основі архівального матеріялу, що зберігається в згаданій бібліотеці.

Водночас в окремій салі була доґматична дискусія на тему «Члени Церкви», на якій референтами були о. Спачіль і о. Ґрівец.

Богослуженням і проповідю о. Прешерена про апостольську ревність св. Кирила і Методія закінчено другий день конґресу.

З Українців брали участь, крім згаданих вже, ОО. Василіяни: ігумен Бурдяк і о. проф. Ваврик, і о. Тирчка, ігумен Редемтористів, о. духовник Седляк і о. Ст. Ґойдич, директор ґімназії в Пряшеві, та кількох студентів богословії — всі зі Закарпаття.

В суботу (18. VII.) відправив крижевацький Владика Преосв. Діонізій Няраді співану Службу Божу в сослуженню о. Й. Сліпого, о. Тирчки, ігумена Редемтористів, о. ректора Ройковича і о. дир. Стефана Ґойдича. По Службі Божій відправлено панахиду за екзарха о. Л. Фйодорова і всіх усопших учасників Конґресу.

На початку засідання відчитано телєґрами від кард. Пачеллія, нунція Ріттера і др. Перший реферат мав о. проф. Цінек про «Вплив Кирило-методіївської традиції в пойосифінських часах». Вона піддержувала духа посвяти і привязання до Апостольського Престолу і протидіяла впливам держав на католицьку Церкву. В звязку з цим викладом промовляв відтак єп. Томжіч (Tomžič) з Марбурґа в справі канонізації словінського єпископа Сломшека, як першого ініціятора Кирило-методіївського братства в словянських краях.

Відчит о. др. Фр. Дворніка, професора з Праґи, про «Умовини в византійській державі в Кирило-методіївських часах» відчитав задля неприявности прелєґента о. Матоха, проф. з Оломунця. Виклади були досить довгі, тому вичерпали весь ранній час.

По обіді о год. 3.15 читав свій виклад о. др. Р. Роґошіч, Францісканин-Хорват з Макарска, про «Впровадження Літурґії в церковно-словянській мові в Югославії і Болгарії». Виклад був дуже основний і цікавий і видвигав на денне світло мало відомі епізоди з церковно-словянської літурґії на полудні. Відтак о. проф. Нехай відчитав реферат др. С. Вілінського про «Культ Кирила і Методія в Росії» — по російськи.

Надпрограмово промовляв ще о. Буржоа, Єзуїт, про відносини в Естонії, а о. Лєйка, Єзуїт, про школу апостоляту (мала семинарія) на Велеграді. Справу «Велеградської Академії» реферував її секретар о. Матоха. Діяльність її проявлялася головно в виданню кількох творів. На жаль не знайшла Академія ще остаточного свого оформлення. Предсідником Академії є наш Митрополит.

Окремо в тім самім часі відбувався виклад для фахівців доґматики о. Р. Кавеляєрта, Бенедиктинця з Аме, про «Методу вияснення католицьких доґм для нез'єдинених». Відчит був виголошений з темпераментом і заторкував дуже актуальні теми. Передусім радив докладчик придержуватися історично-ґенетичної методи і доказів св. Письма і традиції, не вплітаючи латинських теольоґічних систем, які є чужі ментальності східніх богословів. В живій дискусії забирали голос Преосв. Чарнецький, о. Ґорділльо, о. Ґрівец і я, вказуючи нові напрями в сучасній західній теольоґії.

Богослуженням у катедрі і проповіддю о. Прешерена (в латинській мові) про апостольську ревність і гороскопи унійної праці, закінчено третій день конґресу.

По вечері питомецький хор давав ще концерт для гостей.

В неділю відправив о. Роґошіч глаголицьку Службу Божу в катедрі і в 9-тій годині закінчено Конґрес пленарним засіданням, на якім ухвалено резолюції, яких остаточну редакцію полишено президії. Їх вмістом є, що: 1) Найближчий Конґрес має відбутися в 1939 р., в 500-ту річницю фльорентійського Собору. 2) В майбутніх конґресах повинні бути узгляднені питання з душпастирської практики. 3) В рефератах повинен бути узгляднений звіт з осередків нез'єдиненої церкви на еміґрації і в Росії. 4) Щоби конґрес не займався виключно академічними питаннями, але узгляднював пекучі, актуальні квестії з'єднання Церков. 5) Конґрес звертається до всіх Ординаріїв лат. обряду, щоби дали нагоду до відправ Служби Божої в византійсько-словянськім обряді в містах, семинаріях і інших догідних місцях, бо цим запізнаються вірні на Заході зі східнім обрядом і заохотяться до молитви за З'єдинення Церков. 6) Конґрес прилучається до петиції про беатифікацію бл. п. єп. Сломшека. 7) Конґрес висказує думку, щоби у всіх словянських семинаріях основано апостолят св. Кирила і Методія. 8) Конґрес прохає Апостольський Престол, щоби 14. ІІ. і 6. IV., в дні смерти св. Кирила і св. Методія, були установлені їх свята. 9) Конґрес завзиває до оборони нерозривности подружжя в нових кодифікаціях цивільного права — і 10) до відправи Служби Божої за облегчення долі вірних в большевицькій Росії.

В кінцевім слові предсідник арх. Пречан подякував учасникам за участь і працю та висловив свою радість, що міг проводити так світлому З'їздові. Пралат о. Ґрівец й єп. Пшездєцький передали від З'їзду слова вдячности за гостину і признання за труди над влаштуванням і переведенням З'їзду.

Відтак відбулася академія під голим небом на просторім подвір'ю, для народу, що зіхався численно на прощу до Велеграду. Благодарственною Службою Божою в катедрі закінчено цілий Конґрес.

Коли так кинути оком на перебіг нарад, то треба сказати, що вони не стояли нижче попередніх велеградських з'їздів, але держалися на тій самій висоті. VII Уніоністичний Конґрес видав на денне світло багато праць про св. Кирила і Методія і цим вніс в науку цінний здобуток. Рівнож, коли ходить про технічну орґанізацію, то свідчив він про меткість і вправність ініціяторів. Тому з вдячністю треба висловитися про жертовність і провід архиєпископа Пречана та трудячість його співробітників, передусім секретаря З'їзду о. кан. Ємелки.

Провідна думка, 1050-та річниця смерти св. Методія, яка становила основу рефератів, губилася нераз в дрібничках, які для загальної авдиторії не все були займаві. Добре тому полишити докладам більше свободи в темі й її опрацюванню. Конґрес згуртував велике число учених теолоґів і прихильників, яким дорога є унійна праця, і став в нашім століттю могутнім виявом думки і стремлінь, які перед тисяч літами започаткували на Велеграді перші Апостоли Словян св. Кирило і Методій.