ПРОМОВА НА VI НАУКОВОМУ ЗБОРІ У ЛЬВОВІ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ БОГОСЛОВСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА У РР. 1936-37

Відкриваю оцей VI з черги Науковий Збір нашого Богословського Наукового Товариства. Його завданням є дати підсумок наукової праці за останні два роки та науковим відчитом звернути увагу на найважнішу під цей мент для нас справу.

Метою нашого Товариства є плекати богословське знання і гуртувати коло себе всіх, яким дорога наша церковна культура. Журба про богословське образування і богословську науку в найширшім того слова значінні та про науковий доріст покликала до життя наше Товариство. Говорячи про це перед 15-ти літами, сказав я між іншим: ‹ Наукова продукція загалом находиться сьогодні в дуже тяжких умовинах, а богословська в іще тяжчих. Не беручи на увагу матерільного боку, наше теперішнє ненормальне життя зуживає забагато сил, передусім У духовенства, так що на наукову працю остається дуже мало. Наша нація в останнім десятиліттю переходить бурхливі, революційні хвилі. Ріжні, нераз дивоглядні, погляди на суспільно-церковні питання нуртують в її нутрі: про автокефалію, штунду, патріярхат, відносини Церкви до держави і т. д. — питання, які дотикають безпосередно народний орґанізм, і суспільність жадно почула би тут здорову думку фахових теольоґів. В католицькій Церкві творять Українці між східніми вірними найповажнішу групу, і їх завданням є також науковими працями знайомити Захід зі Східньою Церквою і її теольогією, і таким чином в сім'ї народів Вселенської Церкви забрати в науці слово та дати свідоцтво своєї культурної зрілости. До того часто трапляється, що поодинокі особи й інстигуції за границею відчувають потребу звернутися до нас за науковими, богословськими і загальними інформаціями в церковних справах, бажаючи засягнути їх з фахового джерела. Ось головно ті причини, що дали товчок до оснування в нас Богословського Наукового Товариства».

Без сумніву в цьому напрямі зроблено за час існування Товариства, цебто за 15 літ, дуже багато, — але труднощів і перепон не зломано. Вони повстають нові, і нераз грізніші від попередніх. Бо Товариство, як вицвіт духових сил народу, тісно звязане з його долею й недолею.

Цей Науковий Збір хай буде ретроспективною передишкою і провіркою нашої наукової роботи від останнього Наукового Збору.

Заки прийду до звіту, хочу найперше згадати вдячними словами тих, які розпращалися з нами і закінчили ось тут свою наукову діяльність. І так у нашім нечисленнім Зборі ми втратили двох членів, а саме о. Дра honoris causa Тита Войнаровського і о. Дра Василя Гаджеґу. О. Тит Войнаровський уродився 16. II. 1856, а помер 21. II. 1938. Його життєпис загальновідомий, а з наукових праць знані в українській мові: «Вплив Польщі на економічний розвиток України» і «Економічне положення українського народу в Польщі». Вибрано його 19. XI. 1929 дійсним членом нашого Товариства.

На тім самім Зборі вибрано теж дійсним членом о. Дра Гаджеґу. Він уродився 1864 р., а помер 15. III. 1938. Уродився на Закарпаттю і є знаний як історик Церкви на Закарпатській Україні. За їх працю хай буде вдяка від нас і Вічная Память.

Для порядку пропоную на предсідника Збору о. Дра Тита Мишковського, нашого сеніора, і прохаю про голос для дальшого звіту.

Богословське Наукове Товариство проявляло свою наукову працю в 1936 і 1937 р. в кількох напрямках: найперше строго науковими і популярними публікаціями, бібліотекою, науковими рефератами і викладами, уладжуванням з'їздів і участю в чужих з'їздах.

Впродовж двох літ Товариство видавало ось такі публікації: 1) «Праці Богословського Наукового Товариства»; 2) Видання «Богословії»; 3) тримісячник «Богословія»; 4) місячник «Нива».

З «Праць» вийшли чотири томи: IX і Х Михайла Возняка «У століття «Зорі» Маркіяна Шашкевича» ст. 324, разом два томи в 21 арк. друку, і ХІ і XII том «Унійний З'їзд у Львові з нагоди 300-ліття смерти Митрополита Рутського» ст. 269, в 17 арк. друку. Без сумніву є це поважний вклад у нашу наукову літературу. — 3 видань «Богословії» вийшли дві розвідки в Дра Володимира Січинського «Замкова церква св. Миколая у Львові» ст. 36 і 10 ілюстрацій, та Дра Івана Шпитковського «Рід і герб Шептицьких» ст. 127 і 9 таблиць (одна колірова). Праця Дра Івана Шпитковського належить до рідких тем, які порушували наші нечисленні вчені геральдики. — «Богословії» вийшло два річники. Річник XIV. з 1936 р. ст. 286, в якому поміщено 6 більших розвідок і 4 менші та 29 рецензій, крім відомостей з наукового світу і спису книжок і часописів. Том за 1937 р. має 302 ст., містить 7 розвідок і 4 менших розправ, 17 рецензій і рівнож спис присланої, обмінної літератури і відомості з наукового світа. Передовсім поміщено там з історії й археольогії 8 статтей: Дра Січинського про «Замкову церкву св. Миколая», Дра Гординського «Петро Паславський», Дра Шпитковського «Рід і герб Шептицьких», Дра Кудрика «Доба старшого українського т. зв. партесного співу», о. Дра Степана Сампари «Прачоловік і праобявлення», о. Володимира Кучабського «1. Унійний З’їзд у Львові», о. Дра Фіґоля про «Церковні Братства», Дра Пастернака «Про ґотійський гріб».

З апологетики і доґматики напечатано мою працю про «Почитання Кирила і Методія на Україні» і пок. Дра І. Фіґоля «Про теми ексорт». — «Нива» за 1936 р. обнимає 464 ст. друку і 192 ст. проповідей. В ній поміщено 56 статтей та ріжних відомостей з церковного життя. Рівнож опубліковано 26 проповідей о. Михайла Кравчука і о. Йосифа Проця. Річник 1937 р. обнимає 446 ст. і містить 52 статтей і 176 сторінок, 30 проповідей о. Проця, о. Радзикевича і о. Осташевського. «Пра-Видання «Богословії» і «Богословія» виходили під моїм проводом і при співпраці о. Волод. Кучабського і дра М. Гнатишака. Редакцію «Ниви» вів о. П. Хомин, а ред. проповідей о. др. Г. Костельник. Адміністрація спочивала в руках о. П. Козіцького і о. Мир. Харини. За жертвенну працю всіх співредакторів, співробітників і адміністраторів — хай мені вільно буде від Товариства зложити належну подяку.

Праця Товариства зосереджувалася в 4 секціях: біблійній, фільософічно-доґматичній, історично-правничій і практично-богословській. Треба ствердити, що життя на секціях не піднеслося в минулих роках. Найкраще вивязувалася ще найсильніша історично-правнича секція. Вина мабуть спадає на провід. Все ж таки виголошувано реферати, в яких брали участь теж нечлени.

Щодо з'їздів, то Товариство було заступлене на Велеградськім Зїзди в 1936 р., де я виголосив реферат і передав привіт від Богословського Наукового Товариства. В 1937 р. в Пінську на Унійнім З'їзді, на якім брали участь, крім мене, що говорив там про підсумки унійної праці, ще о. Др. Іщак, о. Скрутень ЧСВВ і о. Фурикевич. Проф. Др Залозецький мав виклад у Сольногороді «Zur Geistesgeschichte Osteuropas», і там же виголосив о. Др Т. Галушинський виклад про св. Йосафата як апостола Унії, на конґресі, який зорґанізувало Австрійське Товариство для науки і мистецтва 26. VII. 1937 р., під гаслом «Рим і Орієнт». П'ятий Міжнародній Конґрес византійських студій у Римі відбувся 20-29. VIII. 1936 р. Проф. Др Залозецький виголосив там реферат про «Відношення Церкви св. Сергія і Вакха до Церкви св. Віталія».

Наукових викладів т. зв. Академічних Вечорів виголошено 39 в 1935/6 у Львові і на провінції, а в 1936/7 17 викладів.

Академічні Вечорі у Львові в 1935-1936 р.: 1) 20. Х. о. Др. Й. Сліпий: З подорожі по Анґлії (зі світл.). 2) 27. Х. о. Др. Г. Костельник: Проблема вічности. 3) 10. XI. о. Др. І. Гриньох: Психоаналіза 3. Фройда. 4) 17. ХІ. Др. І. Копач: Що таке фільософія. 5) 24. ХІ. Др. М. Дзерович: Відгомін матеріялістичної та ідеалістичної фільософії в медицині. 6) 1. XII. Др. В. Залозецький: Світогляд і мистецтво. 7) 8. XII. Др. М. Драґан: Мистецтво ікони, 8) 15. XI. Др. Я. Гординський: Проблєма жінки в українській літературі на радянщині. 9) 2. II. 1936 Др. Р. Зубик: Княжий Львів. 10) 9. П. Др. Лев Глинка: Родина і держава у світлі католицької науки. 11) Др. М. Чубатий: Східні і західні впливи в укр. Церкві. 12) о. Др. А. Іщак: Автокефалія і вселенська Церква. 13) Др. К. Чехович: Постать Мойсея в творчості І. Франка. 14) Др. М. Гнатишак: Тарас Шевченко і релігія. 15) Др. Я. Пастернак: Розвиток похоронного обряду на укр. землях.

В Станиславові: 1) 13. Х. о. Др. Г. Костельник: Людина і звірина. 2) 20. Х. Др. Я. Пастернак: Початки христіянства на Україні у світлі археольогії. 3) 27. Х. Др. М. Чубатий: Роля Унії в житті укр. нації. 4) 3. ХІ. о. Др. А. Іщак: Рим і Византія. 5) 8. XI. Др. Я. Пастернак: Святе Письмо у світлі археольогії. 6) 10. ХІ. о. Др. Лев Глинка: Католицька наука про державу. 7) 17. ХІ. о. Др. М. Конрад: Модерна ментальність і католицизм. 8) 21. ХІ. Др. К. Чехович: Ідеольогія М. Драгоманова. 9) 8. XII. Др. М. Гнатишак: Літературна критика і світогляд. 10) 15. XII. Др. М. Дзерович: Відгомін матеріялістичної та ідеалістичної фільософії в медицині.

В Коломиї: 1) 26. V. 1935 Др. К. Чехович: Ідеольоґія М. Драгоманова у світлі сучасности. 2) 2. VI. Др. Ю. Полянський: Первісна людина у світлі найновіших розкопів. 3) 6. VI. о. Др. А. Іщак: Византія і Україна. В Дрогобичі: 1) 16. II. о. Др. Г. Костельник: Проблема стиґматизації у Насті Волошин. 2) 23. II. о. Др. Лев Глинка: Католицька наука про державу. 3) 1. ІІ. Др. М. Чубатий: Роля Унії в життю української нації. 4) 8. П. Др. М. Дзерович: Відгомін матерілістичної і ідеалістичної фільософії в медицині. 5) 22. ПІ. Др. М. Гнатишак: Тарас Шевченко і реліґія. 6) 29. П. Др. К. Чехович: Ідеольоґія. М. Драгоманова.

В Яворові: 1) 23. II. 1936 о. Др. Г. Костельник: Людина і звірина. 2) 1. ПІ. о. Др. А. Іщак: Безбожництво на радянській Україні. 3) 15. ІІ. о. Др. Лев Глинка: Родина і держава у світлі кат. науки. 4) 22. II. о. Др. М. Конрад: Націоналізм і католицизм. 5) 29. ІІ. Др. М. Гнатишак: Тарас Шевченко і реліґія.

Академічні Вечорі в 1936/7 у Львові: 1) 8. ХІ. 1936 о. Др. Й. Сліпий: Сучасний унійний рух на Заході. 2) о. Др. Г. Костельник: Проблема чуда. 3) о. Др. А. Іщак: Історія укр. книжки. 4) Др. І. Копач; Плятон про безсмертність душі. 5) 6. XII. Др. Я. Пастернак: Археольогічні джерела укр. історії. 6) 13. ХІІ. Мр. П. Ісаїв: Фільософія сучасних природн. наук. 7) 24. І. 1937 Др. В. Заловецький: Католицизм і консервативна ідея. 8) 31. І. Др. М. Чубатий: Церква і держава в старій Україні. 9) 7. II. о. Др. Л. Глинка: Проблема меншин у світлі катол. науки. 10) 14. II. о. Й. Скрутень: Оптимізм чи песимізм. 11) 21. ІІ. о. Др. М. Конрад: Основи марксизму. 12) 28. II. о. Др. Й. Маркеви»: Проблема правди. 13) 7. ІІІ. о. Др. І. Гриньох: Оккультні феномени в світлі христіянської фільософії. 14) 14. ІІІ. Др. М. Дзерович: Пробльма стиґматизації. 15) 21. ІІІ. Др. К. Чехович: Постать Вишенського у творчості І. Франка. 16) 4. IV. Др. М. Гнатишак: Ідейні основи творчости М. Шашкевича. 17) 11. IV. Др. М. Драґан: Українські деревляні церкви. 18) 18. IV. Др. Р. Зубик: Укр. торговля в княжих часах. В Брода х: 1) 14. II. 1937 о. Др. І. Гриньох: Молодь і Церква.

В 3олочеві: 1) о. Др. Г. Костельник: Українська стиґматичка. 2) Др. М. Гнатишак: Тарас Шевченко і реліґія. 3) Др. Р. Зубик: Українська торгівля княжої доби. 4) Др. К. Чехович: Постать Мойсея в творчості І. Франка.

В Рогатині: 1) Др. М. Гнатишак: Тарас Шевченко і реліґія. 2) Др. К. Чехович: Провідні ідеї М. Драгоманова. 3) Др. Я. Пастернак: Св. Письмо у світлі археольоґії. 4) о. Др. І. Гриньох: Молодь і Церква. 5) о. Др. Г. Костельник: Українська сти ґматичка. 6) о. Др. Г. Костельник: Реліґійні фалші нових часів.

У Стрию: 1) о. Др. 1. Гриньох: Психоаналіза 3. Фройда. 2) о. Др. Л. Глинка: Родина і держава. 3) Др. К. Чехович: Постать Мойсея в творчості І. Франка. 4) Др. М. Гнатишак: Літературна критика і світогляд.

В Яворові: 1) о. Др. І. Гриньох: Молодь і Церква. 2) Др. Р. Зубик: Українська торгівля в княжій добі. 3) Др. К. Чехович: Провідні ідеї М. Драгоманова. 4) о. Др. Л. Глинка: Проблема меншин. Крім цього поза рямками Б. Н. Т. відбулися в Станиславові з ініціятиви культ.-освіт.

Товариств виклади: 1) Др. М. Чубатий: Східні і західні впливи в укр. Церкві. 2) Др. К. Чехович: Постать Мойсея в творчості І. Франка. 3) Др. Р. Зубик: Княжий Львів. 4) о. Др. Л. Глинка: Родина і держава. 5) о. Др. Т. Костельник: Пробльма чуда. 6) Др. В. Залозецький: Світогляд і мистецтво.

Вершком діяльности Богословського Наукового Товариства було влаштування Унійного З'їзду в днях 23-25. XII. 1937 р. у Львові, який справді остане гордістю і честю Товариства. Він є гідним виявом нашої наукової і загалом унійної праці і прегарним, зразковим свідоцтвом нашого становища.

Стан дійсних членів:

Почесним Членом БНТ є Митрополит Андрей Шептицький.

Біблійна Секція: о. Др. Теодовій Тит Галущинський, о. Др. Василь Лаба, о. Др. Тит Мишковський. Фільософічно-доґматична Секція: о. Др. Г. Костельник, о. Др. Артур Ляндґраф, о. Др. Йосиф Сліпий, о. Др. М. Шмавс, о. Др. Микола Конрад, Мр. Петро Ісаїв.

Історично-правнича Секція: Амврозій Наленч-Андрохович, о. Др. Лев Глинка, Др. Ярослав Гординський-Антонович, о. Др. Іщак, о. Кирило Королевський, Єпископ Др. Григорій Лакота, о. Леонід Лужницький, Єпископ Др. Йоан Лятишевський, Др. Ярослав Пастернак, о. Йосафат Скрутень, о. Петро Хомин, Др. Микола Чубатий, Др. Володимир Залозецький, Др. Іван Крипякевич, Др. М. Андрусяк, Др. Іван Шпитковський, Др. Соломія Цьорох, о. Гліб Кінах, о. Пантелеймон Божик.

Практично-богословська Секція: о. Юліян Дзерович, о. Кравчук, о. Посиф Схрейверс, о. Володимир Домет Садовський, Др. К. Чехо-вич, Преосвященний Ніяраді, Др. Руснак; о. Юрій Кміт.

Коли додамо ще, що БНТ має поважну бібліотеку, яка нараховув 6529 порядкових чисел (в тому теж стародруки і рукописи) та стоїть в обміні з ок. 80 краєвими й заграничними науковими виданнями, — то будемо мати, в головних зарисах, огляд наукової праці БНТ за останні два роки. Більше плянової роботи годі розвинути з огляду на брак засобів і наукових робітників, та серед теперішніх, для наукової роботи несприятливих умовин.

Маємо в Бозі надію, що слідуючий рік принесе ще кращі висліди в праці Богословського Наукового Товариства.

29 травня 1938 р.