ЛИСТ ДО ПРОТОІГУМЕНІ МОНАХИНЬ ВАСИЛІЯНОК ІРИНИ СМІЧІКЛАС У ЮГОСЛАВІЇ

Слава Ісусу Христу!

Ч. 6466/79

Ватикан, дня 15 лютого 1979

Преподобна Мати Протоігумене!

Дякую Вам за Вашого листа, що остане болючим документом прожиття Вашої епархії. Коли всюди по наших поселеннях наші добрі люди будують скромні і багаті церкви і про них дбають, у Вас нема кому рятувати Вашого катедрального собору і він сумує осамітнений відданий на поталу силам природи.

Ваш лист — то вилив жалю на куди глибше лихо, що є причиною занепаду не лише матеріяльного, але головно духовного. Одною з причин лиха є те, що Ваша епархія, що за єпископа Діонізія Няраді так пильно держалась свого матірного кореня — своєї Києво-Галицької Митрополії, тепер віддалилась, пішла з чужинцями, відділяючи себе від рідної Церкви. Зарадити матеріяльним шкодам є легше, ніж направити духовні страти. Спасибі Вам, що Ви як Сестра-монахиня відчули цю потребу і хочете рятувати одне і друге. Признання це належиться Вам тимбільше, що мою особу як Києво-Галицького Митрополита знехтовано і не запрошено на Ювілей 200-річчя Крижівської епархії, а недавно Ваші Владики, на жаль, прилюдно заявили, що Крижівська не належала і не належить до Києво-Галицької Митрополії. Не зважаючи на те я готовий помогти, бо ми одна Церква й один нарід.

Я пішлю Вам підмогу, тільки напишіть на чиє імʼя і якою дорогою та й зроблю заклик до нашого Божого люду, щоб поспішив Вам на допомогу. Хочу однак запевнення і ґарантії, що ця допомога буде дійсно використана тільки для віднови і збереження цього Божого осиротілого дому — Вашого крижівського собору, бо він памʼятником давньої єдности Крижівської епархії з її Магірю — Києво-Галицькою Митрополією.

Благословення Господнє на Вас!

† Йосиф

Патріярх і Кардинал