top of page
СЛОВО-ПОДЯКА УЧАСНИКАМ ЙОГО ЮВІЛЕЮ 85-ЛІТТЯ
17 febbraio 1977
Проповіді, промови
XIV
Я б не хотів Вас пращати. Я б хотів Вам побажати, щоб ті 85 літ були дальшим продовженням! Я маю в Бозі надію, що той досвід, чи той період нашого досвіду кінець-кінцем скінчиться і, за якийсь час, ми піднесемося і навіть підемо в Україну! Ми це всі бажаємо. Тільки треба зважити одне, а саме, що українці в Україні не хочуть Вас видіти такими, якими Ви були передше. Там в Україні багато змінилося та й треба з тим числитися.
Але нині можемо сказати, що на поселеннях у вільних державах, почавши від Нової Зеляндії, Австралії, Бразилії, Арґентини, Параґваю, дальше на гору в Америці й Канаді, відтак в цілій Европі — ме не є зліпок. Нині ми вже становимо одність! І, як ми це втримаємо — то це буде для України здобутком! Просім Господа Бога, щоб наш нинішній ювілей був початком до дальшого, ще світлішого, майбутнього!
bottom of page



