top of page
ПРОМОВА НА ЗАКРИТТІ НАРАДИ У КРАЇНСЬКИХ ВЛАДИК
19 novembre 1977
Проповіді, промови
XIV
Високопреосвященні Митрополити, Преосвященні Владики, Дорогі Отці Архимандрити, мої Дорогі!
Пережили ми разом щасливих кілька днів, в часі яких ми стрінулись на наших спільних нарадах і братніх розмовах. Очі нашого народу були звернені на нас і цей наш нарід тішився, що побачив нас разом, відчув, що ми журимося і дбаємо про його долю, хочемо йому добра духовного і земського, хочемо спільно для них як одного народу і одної Церкви жити. То було значення і вага наших нарад.
Найважнішими рішеннями були постанови про підготовку нашого народу до 1000-ліття нашого християнства. За десять літ стрінемо цю подію. Певно не всі, по людськи говорячи, багатьох з нас покличе Господь. Багато великих мінз може змінити світ в цих десяти літах.. Наша Батьківщина може випрямитись в своїм ярмі, а може і зовсім його скинути. Словом — великі зміни можуть наступити — на добре і на зле.Та ми до цього ювілею прямуймо і готуймося. Ми старші почали, показали напрям, а Ви молоді продовжуйте з Богом. Щоб цей ювілей приніс благодать Божу на весь наш нарід, щоб Христове слово знова стало законом на нашій землі.
Я з цілого серця дякую Вам, Дорогі Владики, що приїхали, не жаліючи ні труду, ні часу. В єдності і єдиномислії йдім впрерід, не дивлячись на перешкоди. Велика ціль і ще більша відповідальність єднає нас. Не бійся мале стадо. « Господь наше світло і наше спасення, кого маємо боятись. Господь нашого життя твердиня, кого маємо страхатись! »(Пс. 27).
Рим
bottom of page



