СЛОВО ДО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЛІТУРГІКОНА СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО
14 ottobre 1980
Проповіді, промови
XIV
Божою милістю смиренний Йосиф
Патріярх Києво-Галицький і всієї Руси
МИР У ГОСПОДІ І АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ
Міжепархіяльна Літургічна Комісія опрацювала переклад Божественної Літургії святого Отця нашого Василія Великого і його передаємо друком для вжитку в нашій Помісній Українській Католицькій Церкві. Ця чергова праця нашої Літургічної Комісії відбувалась за засадами поставленими нами на початку цього корисного діла, щоб дати нашому народові переклад богослужебних книг у рідній мові, здідно із духом та вимогами часу, а теж і постановами Другого Ватиканського Собору. Хоч церковно-словʼянська мова не вповні є зрозуміла сьогодні, все одно чимало її слів і мовних зворотів мають велике значення для перекладів і тому не слід ними нехтувати. Вони краще віддають древнього богословського й молитовного духа правд віри ними висловленого, вони надають окремого поетичного й літургічного змісту молитвам і тим підносять думку та почування богомольця на висоти не буденні, а надприродні, що є важною ціллю молитви і благочестя.
Літургія святого Отця нашого Василія Великого в прадавньою із незвичайно глибокими змістом молитвами, які відчитує ієрей. У цих молитвах поставлений високо покаянний настрій і розкаяна мисль священослужителя, а перед самим принесенням безкровної Жертви в ній є чудовий і по-мистецькому владжений опис історії нашого спасення.При тому постійно підкреслене в ній велике Боже милосердя до нас і Божа доброта у відношенні до людства, що своїм упадком від Бога віддалилось. Не диво, що наші літургійні устави приписують служити цю Святу Літургію в найважніші празники й неділі літургійного року:Різдво Христове — початок нашого спасення, Богоявлення - основа нашого спасення у Пресвятій Трійці, Великий Четвер - памʼять установлення святої Тайни Євхаристії в навечерʼя Христових страстей, Велика Субота і з нею Воскресення — завершення нашого спасення, час Святого й Великого Посту — наше покаяння як зміст нашого спасення, день св. Василія — як вияв вдячности і прослави для цього великого Отця Східньої Церкви, що лишив нам зразок святости і цю святу Літургію.
Святий Отець наш Василій Великий у чудовий спосіб схопив своєю глибокою і чистою думкою незвичайну гідність людини, якою вона у своїй нищеті може Богові приносити хвалу, честь і прославу. Свята Літургія — це найвищий спосіб прослави Бога тут на землі, бо це рівночасно Христова жертва і Його молитва в наших устах. Тому св. Василій писав: «Сущий Владико, Господи, Боже Отче Вседержителю, поклоняємий, достойно воістину, праведно і благо, як годиться величності святости Твоєї Тебе хвалити, Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тобі поклонятися, Тебе благодарити, Тебе славити, єдиного істинно сущого Бога, і Тобі приносити з серцем сокрушеним і духом смиренним цю словесну службу нашу; Ти єси Той, хто дарував нам пізнання Твоєї істини».
Тому повторимо слова, даючи цей переклад у руки наших священиків і вірних, які висловили ми на вступі до перекладу Літургії св.Йоана Золотоустого і які є постійно важними у нашій дійсності: « Нехай приношені в нашім народі і в його мові Христові жертви вимолять і на дальше всі потрібні благодаті, так конечні в нинішніх печальних і прескорбних часах і стануть завдатком кращої долі ».
Благословення Господнє на вас, Того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Дано в Римі в день Покрова Пресвятої Богородиці



