ВІДПОВІДЬ ВЛАДИЦІ-НОМІНАНТОВІ САСКАТУНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ
31 січня 1984 р.
Листи
XIV
Христос Раждається!
Рим, 31 січня 1984
Владико Номінате!
Спасибі Вам за різдвяні побажання і молитву та духовну злуку з Вашим Главою і Отцем. Радію, що у Вашій Достойній Особі наша Українська Помісна Церква дістає ревного Архипастиря, що як дотепер жертвенно працював для українського народу і його Церкви, так і далі буде закріплювати релігійні і національні ідеали, зокрема серед вірних Саскатунської Єпархії, з любовʼю до свого обряду і до своїх древніх традицій. Вашою хіротонією і вступленням на владичний престіл Саскатунської Єпархії Ви стаєтесь членом нашого Священного Синоду і співвідповідальним за долю цілої нашої Церкви. Сьогодні в обставинах переслідування релігії на матірних українських землях і небезпеки секуляризації на поселеннях, завдання нас Владик Української Католицької Церкви особливо трудне і відповідальне. Нехай світлом для Вас як нового апостола на Христовій українській ниві будуть світлі постаті великих наших Архиєреїв Іларіона, Йосафата, Велямина, Андрея і інших наших Ісповідників двадцятого століття, що душу свою положили за стадо своє.
Дякую за запрошення на Вашу хіротонію до Торонто. Очевидно, що в моїм віці вже неможливо мені подорожувати та ще й після важкої недуги. Але я духом з Вами і молю Христа Спасителя, що прийшов спасти люд свій весь, щоб благословив великими успіхами Ваше архиєрейське служіння в Його винограднику в нашій Церкві і серед нашого народу.
Благословення Господнє на Вас!
