ЛИСТ ДО МОНАХИНЬ-ВАСИЛІЯНОК АКАДЕМІЇ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ У ФІЛАДЕЛЬФІЇ

Христос Воскрес!

Ватикан, дня 3 травня 1982

Високопреподобні Сестри, Дорогі Студентки Академії св. Василія,

Дорогі в Христі Браття і Сестри!

Автор псалмів часто пригадує своєму народові про те як Бог своєю силою беріг малий ізраїльський нарід серед різних куди могутніших противностей. В одному місці псалмопівець пише: « Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів » (Пс. 105,13-14).

Коли сьогодні відзначуємо в нашій Церкві і Народі 50-ліття Академії св. Василія у Філядельфії, дивлячись при тому на її півстолітню історію, можемо ці слова псалма застосувати до нас, нашої Церкви і тієї благословенної праці Монахань Василіянок в цій першій вищій школі для наших дівчат на поселеннях. Була їх жмінька, було їх мало, але Ювілей, який відзначуємо ми кілька мільйонів українців католиків завдячуємо цим кільком, що це діло почали, а вони свій успіх і овоч завдячують всещедрому Богові, якому вірно служили і Його всемогучістю це діло завершили. То наша думка в цей Ювілей і в цю врочисту хвилину.

Будьмо вдячні всеблагому Богові за опіку над нами, « що не допустив нікому нас гнобити » і давав нам ріст, силу, славу і благословення. Бог хоче нашого росту, Бог помагає нам, бо перед нами напевно великі завдання на Сході Европи і до цього готуймося. Хай ця Академія, якої пʼятдесятлітній Ювілей відзначуємо і в цьому післанництві нашої Церкви і нашого Народ дає дальше благословенні овочі на многії літа й імʼя Господнє хай буде благословенне на віки!

Благословення Господнє на Вас!