top of page

ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ

6 січня 1977 р.
Пастирські послання
IX

Українському Народові Мир і Благословення!

Св. Павло, найдіяльніший з усіх апостолів нераз застановлявся над своєю працею, успіхами, невдачами, над власного діяльністю і Божим в ній проводом. В посланню до Римлян йому неначе самометно з нутра душі виривається вислів про Божі пляни й рішення: «О глибино багатства, мудрости і знання Бога! Які незбагнені його суди і непрослідимі його шляхи!» (Рим. 11.33). Бо справді, яке велике й недослідне для людського розуму Боже діяння! Це ставало для св. Павла нагляднішим, коли він призадумувався над подіями в світі.

Подібні думки виринають в кожного поважно думаючого українця, коли він погляне на історію Українського Народу і Церкви, і на його теперішні умовини, переслідування, гноблення і нищення. Серед недолі й навіть жахливого й безвиглядного занепаду наступають часи великого підйому, успіхів і надій на поліпшення. Многозначні слова св. Павла мимоволі насуваються тут на думку і для кожного віруючого українця. Вони є наглядною вказівкою, щоб і в найважчих умовинах і злиднях не попадати в безнадійність. Бо Господь і з найнижчого упадку може піднести у своїй могучості й милосердю, віддану на Божу волю людину, до небесних висот. Деякі останні події, здається, належать до них, що підносять нас і утверджують в переконанні, що «не все ще пропало», як нераз, навіть непесимістові може здаватися.

Саме несподівані четверті відвідини наших поселень у вільному світі вінчалися над сподівання милими, навіть історичними успіхами. Коли три перші кругом світа подорожі по наших поселеннях розбудили приспану подекуди українську свідомість і зникло почуття меншевартости, піднеслось зрозуміння помісности, церковного життя і єдности та невідлучности з Матір’ю-Україною, оживилась будова церков, народних і громадських установ і домів, шкіл і в них оживився український дух молоді, — то четверта подорож, неначе, завершила назовні на поселеннях здвиг українського населення. Найважнішими подіями були відвідини в американського Президента Форда, перший раз в історії Українського Народу того роду візита, так само в канадського Президента Трудо, оваційні прийняття в Сенатах, сердечне прийняття в мейорів найвизначніших американських і канадських городів, дари й признання для Українського Народу, який став вже визначною одиницею в політичному й культурному житті Америки й Канади, з якою всі поважно числяться.

По кількох літах нашої відсутности видно великий зріст добробуту в З’єдинених Державах і в Канаді. Піднесено до небувалих висот побутове життя, може аж до люксусу, будову домів, хмародерів, комунікаційні середники, вулиці, дороги, травники, гаї, залізницю і воздухоплавство. На кожному кроці видно поступ, культурну доцільність, вигоду, улегшення і достаток, які стали прикладом і зразком для цілого світу. Очевидно українське поселення є невіддільною частиною союзу всіх американських і канадських народів і забирає в рішеннях нераз важну ролю.

Разом з тим матеріальним добробутом і побутовими вигодами, зросла й наука в кожному напрямі, дослідно-історичному, винахідному. технічному, мистецькому і ін. Університети. Академії, наукові товариства, інститути, семінарі, лабораторії і досвідні підприємства, в яких беруть участь і українські вчені, стоять на високому рівні. Між ними і наші наукові здобутки — Філії Українського Католицького Університету в Буенос Айрес. Вашингтоні, Чікаґо, Філядельфії, Монтреалі, Торонті і Лондоні. Просторі шкільні забудування вибиваються на перше місце. Очевидно це свідчить про великий поступ і в українському інтелектуальному життю на поселеннях.

А вже ж збільшене число здвигнених прегарних храмів у византійсько-українському стилю на українських поселеннях наповнюють серце кожного українця надією на дальший розвиток піднесення інтелектуального рівня на полі українознавства. Бо Церква є основою і піддержкою розумового й морального рівня людства, а в тому і Українського Народу.

Відвідуючи Епархії, парохії і поодинокі установи, всюди видно поширення і захоплення ідеєю Патріархату, як найсильнішого об’єднюючого і творчого чинника Українського Народу. Крім дуже малих і нечисленних гуртків, всюди оваційно приймали Патріарха, як уосіблення єдности і творчости — і то не лише свої, але і чужі державні, громадські, політичні й культурні представництва. Великою честю було для них вітати українського Патріярха, хоч не признаного ще Св. Отцем «з огляду на теперішню конюнктуру». Можна мати в Бозі сильну надію, що цей патріархальний здвиг піднесе ще більше Український Народ на поселеннях і піддержить придавлену Україну.

Побажаним одначе остає, щоб і теперішня інтелектуальна, моральна й зокрема матеріальна поміч були ще сильніші й частіші з огляду на зріст добробуту Українського Народу на поселеннях. Бракує, на жаль, доросту священиків. Якщо б нині прийшло з України 100 добрих священиків, то стан Церкви і Народу на поселеннях піднісся є ще краще в двоє. Треба тому плекати передусім в родинних домах священичі покликання. С.іідне також занедбання обряду у відправах, не зберігається обрядових приписів і однообразности і тому наш прекрасний обряд тратить на красі й притягаючій силі.

На політичному й громадському полі є конечним створити й скликати парлямент і положити кінець великій розбіжності в основних поглядах і ослабленню спільних зусиль, яке треба усунути на добро цілого Народу. Представництво буде мати опертя в широких масах народу. які хочуть брати участь в цілому національному життю.

На кінець при тій нагоді мило нам зложити щиру подяку за пам’ять, за всі побажання і молитви з нагоди дня уродин і 60 літ священства, бо не можливо відповідати на тисячі й тисячі листів і сердечних письм.

Нехай Боже благословення спочине на дотеперішній праці і піддержить майбутні світлі задуми.

Дано на Празник Богоявлення

при соборі Святої Софії в Римі

19 (6) січня 1977 р.

герб Йосиф Сліпий

ПАТРІАРХ ЙОСИФ СЛІПИЙ

Сайт створений виключно для поширення спадщини Йосифа Сліпого.

Він не має комерційної мети та не спрямований на отримання прибутку.

bottom of page