ПОСЛАННЯ ДО МОНАХІВ-СТУДИТІВ ІЗ БЛАГОСЛОВЕННЯМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЛІТУРГІЇ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Возлюбленному во Христі Ієромонахові ЛЮБОМИРОВІ Архимандритові Студитського Уставу і всім Братам Студитам

Мир у Господі і Патріярше Благословення

Вітаю Вас усіх зібраних на Раді Монахів Студитського Уставу в час якої Ви напевно зробите докладний іспит совісти з поробленої праці, приглянетеся сучасному станові й зробите пляни на майбутнє.

Хочу запевнити Вас, Дорогі Браття, що доля Монахів Студитів надзвичайно дорога і близька моєму серцю. Ваш устав відновив мій світлий попередник Сл. Б. Митрополит Андрей, своєю кровʼю освятили його такі мученики й ісповідники віри як Сл. Б. Архимандрит Климентій, Екзарх Леонід Фйодоров, і тепер недавно Архимандрит Ніканор, і Вашим священним обовʼязком нехай буде продовження цієї світлої традиції таких велетнів духа і Христових подвижників.

Завдання Монахів Студитів надзвичайно високе і актуальне, головно тепер у нашій підготовці до 1000-ліття Хрещення Руси-України, коли стараємося відновити дух Київського Християнства, який надавало саме монашество Києво-Печерської Лаври. Бо так як тисячу років тому, Ви більш ніж колинебудь маєте стати цією «сіллю землі» й « світлом для світу ».

Щоби бути цією сіллю і світлом Ви маєте змагатися до святости і життя молитви. Молитва має бути на устах і в серцю кожного з Вас. Ви маєте молитися усюди, за всіх і за все: за Церкву Христову, за Святішого Отця, за свого Патріярха, за Церкву Руси-України, за покликання до священичого і монашого стану, за Український Нарід, за Ваших Батьків, братів, сестер і всіх ближніх. Словом, Ви маєте бути мужами молитви, які пройняті духом Божим освячуєте себе і всіх. Таким був Сл. Б. Архимандрит Климентій, який в найтяжчих хвилинах все молився.

Через Вашу молитву і святе життя Ваші монастирі мають стати оазами духовної обнови не тільки для Вас, але і для нашого священства і всіх вірних.

Після молитви і святости заохочую Вас, Дорогі Браття, усильно і щиро працювати. Памʼятайте, що монастир не є місцем відпочинку, а подвигу і праці. Майте завжди на увазі, що маєте так працювати, щоб удержати не лишень самого себе, але бодай ще одного з Ваших братів.

Ваша праця — різноманітна: наукова, мистецька, господарська чи реміснича має бути совісно сповнена і скерована на славу Божу і Святої Церкви. Вона має бути продовженням Вашої молитви і скріпленням Вашої святости.

Знаю, що одною з точок Ваших нарад буде «Беатифікаційний процес Сл. Б. о. Климентія ». Пригадую Вам те, що писав я у своєму Посланню до Вас 23/10 липня 1964 р.: « Студити також доложать всіх старань молитвою і працею причинитися до прослави своїх Слуг Божих митр. Андрея, екзарха Леоніда і архимандрита Климентія, щоби розпочаті заходи проголошення їх блаженними і святими увінчалися якнайскорше успіхом і були піднесені вже тут на землі до престольного почитання ». При тому не забувайте, що Ви маєте піддержувати унійні змагання на Сході.

Завжди майте перед очима, що саме перед Вами стоїть завдання обнови Християнства на цілому Сході Европи, головно в Україні, на Білорусі й в Росії. Цей заповіт, який передав Вам Сл. Б. Митрополит Андрей, відновляю тепер і я, і Ви повинні його берегти для грядучих поколінь. З цими думками оснував я і Ваш монастир у Римі.

З Христом звертаюся до Вас: « Не бійся мале стадо » (Лк. 12,32); не журіться, що на поселеннях Вас не багато. Не в кількості, а в якості сила. В Україні Вас далеко більше. Як будете мужами молитви і відданими працівниками, Христос поблагословить і Вас у слушний час святими і добрими покликаннями.

З цими думками розпочинайте свою Раду. Духом я буду з Вами, а як завдаток моєї повсякчасної духовної присутности, з глибини серця уділяю я Вам своє Патріярше Благословення.

Благословення Господнє на Вас!

Дано в Римі при Патріяршому Соборі Святої Софії

у Празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії