ПРИВІТ ДЛЯ ОТЦЯ РАДНИКА МИКОЛИ ІВАНЦІВА З НАГОДИ БЛАГОСЛОВЕННЯ НОВОЇ ЦЕРКВИ В ГАННОВЕРІ, НІМЕЧЧИНА
28 березня 1984 р.
Листи
XIV
Слава Ісусу Христу!
Рим, дня 28 березня 1984
Всечесніший Отче Раднику!
Радію невимовно, що наша благословенна українська спільнота в Німеччині набула і своїми жертвами, і при братній німецькій допомозі в місті Гановері свою нову духовну станицю — Божий храм і церковний дім. Це радість нас усіх, бо коли в нашій Україні будовані нашими прадідами церкви старіються, нищаться чи їх нищать, на чужині, на поселеннях наше « серце оживає і сміється знову », бо не скує нічого душі живої народу, хоч би його фізично переслідували і затирали зовнішні знаки його духовної спадщини. На вид цього зі старозавітньою мудрістю можна сказати: « Дім лихих розпадеться, а намет праведних процвітатиме » (Прип. 14,11).
Нехай нова святиня для душ, нехай нова світлиця для громади будуть джерелом води цілющої для всіх, що їх вживатимуть, нехай молоді душі виховуються в них на славу Божу в любові до Бога і всіх святощів Батьків наших. Нехай братній мир і братня любов горить в цьому новому вогнищі. « Величайте Господа зо мною, і вознесімо імʼя його вкупі » (Пс. 34,4).
Благословення Господнє на Вас!
