ПРОМОВА ДО УКРАЇНСЬКИХ ПАЛОМНИКІВ З ЧІКАҐО

Мої Дорогі Браття і Сестри з Америки, з Чікаґо!

Дякую Вам, що так численно прибули на цю прощу до Святого Міста і до українських памʼятників в Римі. Не пожаліли Ви ні труду ні часу, щоб своєю присутністю звеличити ті ювілеї, що їх хочемо відзначити.Це ювілеї нашої одности, ювіле помісности нашої Церкви, це події, що їх неприхильні нам опінії хотіли б применшити, а то й усунути з нашої історії. За це йде той затяжний змаг тепер, йде наполеглива праця, щоб освідомити наших незрячих братів про свою правду, і силу, і волю.Над тим Ви в Америці трудитесь і працюєте, про це Ви неодноразово васвідчили. І я повторяю це саме слово, що стільки разів його писав і виголошував: будьте собою, жийте думкою великих Ваших піонірів, яким завдячуєте, що сьогодні Ви в Америці в також поважною групою і творите там серед різних Церков і віровизнань частину нашої Помісної Церкви. Не марнуйте сил на другорядні суперечки, дайте про єдність між собою, плекайте братню любов, друг друга тяготи носіте, щоб сповнити Христовий закон любови і благодаті.

Я вдячний Вам парохіянам з Чікаґо, що доложили стільки труду, щоб цей ювілей вийшов гідним українського імени в цій столиці християнства. Дякую всім, що причинились туг для слави Божої і принесли подих української пісні і українського мистецтва.

Дякую за численні Ваші пожертви, якими можна було піднести і поширити памʼятники нашої Церкви і нашого минулого тут в Римі.

Вертайтесь до своїх домів скріплені надіями навіть серед тих хмар, що постійно висять над нашою дійсністю. По хмарах все приходить сонце і для творчости та боротьби пригожа всяка погода. Прийдуть і для нас кращі часи, але для цього потрібна наша праця, єдність, жертва, любов і над усе молитва. А покищо серед усіх наших упокорень, невдач і прикростей, памʼятаймо на слова св. Павла, що писав до своїх Коринтян:« До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас бʼють і ми скитаємось.Ми трудимось, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; нас ганьблять, а ми з любовʼю відзиваємося » (1 Кор. 4,11-13). Наша праця, терпіння і боротьба приносять нам славу. Памʼятаймо все, що ми сьогодні є Церквою мучеників і сповідників. А це є Боже відзначення. Будьмо їх рідними братами.

Благословення Господнє на Вас!

Рим

† Йосиф Патріярх і Кардинал