СЛОВО НА ВІДКРИТТІ ІІІ УКРАЇНСЬКОГО КОНЦЕРТУ У ВАТИКАНІ

Оцим відкриваємо ІІІ український великий КОНЦЕРТ у Римі, цим разом з нагоди прощі в Ювілейному році — як символ християнського обʼєднання українського народу.

Наш КОНЦЕРТ є рівно ж наглядним виявом національної єдности українського народу, хоч розсіяного по цілій кулі земській. Водночас він дає свідоцтво живучости духа народу і його геніяльної творчости на науковому, літературному, музикально-вокальному і загально культурному полі.

Треба при цьому з повною увагою підкреслити, що цей КОНЦЕРТ, це також вияв творчости не тільки українських поселень, але й цілого народу. І доповіді, і спів, і хори, і соля, і деклямації, і рецитації, і поетична творчість, народня і церковна, і фолкльор, і національна ноша — все те завершене щирою всенародною молитвою у цей Святий рік.

Отож нехай цей вияв 55-мільйонового українського духа лунає не лише у цій найбільшій залі Риму, але й на хвилях етеру, по всьому світі, де лише дише українська душа, і нехай підносить її з пригноблення і пониження, передусім в Україні, та вливає в усі серця народу радісний підйом і непохитну надію на світле майбутнє.

А всім тим, що причинилися до цього загально-українського мистецького подвигу, і тим, що беруть участь своєю приявністю: Ем. Кардиналам, Ексцеленціям Єпископам, Амбасадорам і всім Монахиням, Монахам, Священикам, Паням і Панам приявним тілом і духом — складаємо нашу сердечну подяку.